«Хай цей роман буде пересторогою всьому
людству,» – мабуть, думав Карел Чапек, який помер менш ніж за три місяці до
того, як Третій Рейх остаточно окупував Чехію.
«Шляхом остеологічного порівняння нам
пощастило ідентифікувати нашу саламандру з нібито вимерлою прасаламандрою
Andrias’ом. Таємничий праящер, як його називали в газетах, є не що інше, як
викопна прихованозяброва саламандра Andrias Scheuchzeri; або треба дати їй нову
назву: Cryptobranchus Tincheri Erectus чи гігантська саламандра полінезійська…»
(Тут і далі цитати взято з книги Чапек К.
Війна з саламандрами. Мати. Оповідання / Пер. з чес. Ю. Лісняка. – К. : Дніпро, 1978. – С. 17-222.)
На одному з невеличких островів Малайського
архіпелагу капітан ван Тох зустрічає дивних земноводних, які вміють ходити на
задніх лапах і виявляють зародки інтелекту. Добродушний капітан відчуває певну
прихильність до цих безталанних потвор, але в той же час не придушує свій
комерційний інстинкт, властивий всім мореплавцям далеких морів, і вчить
саламандр добувати перлини, а згодом з давнім знайомим Г. Х. Бонді починає
промислову експлуатацію підводних істот.
«Ви думаєте, я знаю, які вони? І нащо мені це
знати? Чи я маю час цікавитись такими речима? Я радий, що ми хоч цей синдикат
якось зліпили…»
Звісно, саламандри – неосвічені, працьовиті,
невимогливі – швидко стають ідеальною робочою силою. Як колись африканців, люди
спершу сприймають їх як сировину, але поступово намагаються олюднити, навіть дають
певні права і свободи. Із неприхованою сатирою Чапек пише про «гуманне»
ставлення до них: відкриті люки в танкерах для доступу свіжого повітря при
перевезенні; вантажі з яблуками, щоб саламандри не обкрадали навколишні сади;
школи, в яких самиць навчають непотрібному їм вишиванню.
«Товариство захисту тварин домоглося, щоб на
кожному танкері був судновий священик, який наглядає за тим, щоб із
саламандрами поводились людяно, й щоночі виголошує перед ними проповідь,
навчаючи їх передусім пошани до людей, вдячності, послуху, любові до майбутніх
роботодавців, чиє єдине бажання – по-батьківському дбати про їхній добробут»
«Є люди, що розшифровують скорочення S-Trade –
торгівля саламандрами – як Slave-Trade, тобто "работоргівля". Отож
ми, як безсторонні спостерігачі, можемо сказати: якби в давнину работоргівля
була так добре організована й провадилась у таких бездоганно гігієнічних
умовах, як нинішня торгівля саламандрами, то рабам можна було б тільки
позаздрити»
«Найбільше підкреслювалося те, що саме завдяки
впливові німецького середовища ця саламандра розвинулась в особливий, расово
вищий тип, який, безперечно, стоїть над усіма іншими саламандрам»
Алегоричність твору дозволяє відобразити не
тільки стан тогочасного суспільства, але й політичне становище – Німеччина нібито
готує армію надсаламандр, Велика Британія опиняється під блокадою, а решта
світу намагається задобрити агресора. Зрештою справджується один з
найвірогідніших сценаріїв, які досі пророкують нашій планеті – людство настільки
захоплюється спокусою легкої наживи, що не в змозі зупинити механізм, який саме
ж і запустило в дію.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Орсон Скотт Кард. Гра Ендера: Людству двічі
вдається перемогти інопланетну расу жучар. Міжнародний космічний флот готує
армію, яка назавжди покінчить із загарбниками. Можливо, шестирічний Ендер
Віґґін є останньою надією людства.
→ Герберт Джордж Уеллс. Війна світів: З Марса
на Землю прибувають циліндричні капсули. Істотам, які в них ховаються, судилося
за лічені дні здолати організований опір і повернути навтікача уряд
найвеличнішої держави.
→ Нік Каттер. Глибина: Всі персонажі, які
опинилися на підводній станції, поступово і безповоротно божеволіють. І, що
найважливіше, спасіння серед реальності немає. Залишається лише порівняне
спасіння у самому божевіллі.
