Пола Гоукінз. Дівчина у потягу. Відгук

Пам’ятаю, влітку 2016 року я побачив дівчину біля метро (аж кортить скаламбурити) з цією книгою. Тоді я багато про неї чув (про книгу), тому вирішив, що це знак. Нарешті зійшлися зірки, я прочитав і не розчарувався, як це часто буває з книгою, про яку мріяв роками!

Рейчел щоранку подорожує до Лондона, але вона лише вдає, що їздить на роботу, – вона робить це, щоб не турбувати подругу, яка прихистила її в скрутний час. Насправді її давно звільнили, а ще від неї пішов чоловік і вона кінчена алкоголічка.

Ранковий потяг майже щодня зупиняється біля містечка, в якому вона жила з колишнім чоловіком, і через вікно Рейчел часто спостерігає за подружньою парою, яка живе навпроти колії за кілька будинків від її власного. Спільне життя цих двох здається їй ідеальним, і Джейсон та Джесс – так вона їх умовно називає – дають їй змогу мріяти про їхнє щастя (за відсутності власного)… допоки Джесс не зникає. І Рейчел здається, що з вікна потяга вона бачила те, що зможе допомогти її знайти.

«Вперше за довгий час мене цікавить щось, крім мого власного горя»

Давно книга не тримала мене в такій напрузі. Пола Гоукінз змогла до останнього втримати інтригу щодо того, що сталося насправді, і відповіді не такі банальні, як зазвичай. А персонажі – шикарні. Ну, тобто, вам сподобається тільки один – Кеті, яка ніколи не була близькою з Рейчел, але була останньою, хто ще висловлював до неї співчуття. Та й то, може, тому, що Рейчел не розповідала їй про перебіг свого «розслідування», інакше вона теж могла показати свій темний бік. Всі ж інші – страх: від мудаків до стервів. Просто, щоб усвідомити, що в цій історії немає поганця. Бо поганці всі.

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Патриція Гайсміт. Талановитий містер Ріплі: Один з талантів Томаса Ріплі полягав у тому, що він формулював свої думки так, що мав змогу фактично маніпулювати людьми. Одного разу він використав можливість прожити чужим життям.