Підсумки книжкового виклику на 2021

Настав час підбивати підсумки книжкового виклику, який я оголосив собі рік тому.

До прочитання було заплановано 96 творів, і я успішно провалив поставлене завдання, подолавши тільки 55 з них. Так сталося тому, що майже до самої осені я закинув читання. Проте наприкінці року читав, як скажений, тому багато надолужив. Борги по непрочитаному переносяться на наступний рік.

Цьогоріч я читав переважно африканську літературу, все підряд, по всьому спектру якості, тому середня оцінка не така висока, як раніше. Знайшовся все ж один твір на 9 балів і ще шість на вісімку.

Отже, без зайвих слів – книги, які варто було прочитати цього року:

 

1. Хаджіме Ісаяма. Атака на титанів

Залишки людства оточили себе трьома колами довжелезних високих стін, а по інший бік блукають вічно голодні на людське м’ясо титани – дебелі, до сміху безмозкі, але майже нестримні. Після століття життя у безпеці зовнішню стіну пробивають два титани небачених досі розмірів і очевидно свідомі своєї мети. Загалом це такий твір, що складно запхнути все навіть у розлогий відгук. Сюжет, який зміщує акценти і перекреслює попередні уявлення про істину-в-межах-цієї-конкретної-манги. Передвістя і натяки про заключні події тягнуться з першого випуску. Безліч персонажів, тем та ідей – жодні з них однозначні. Все це направду породжує багато питань і часто нерозв’язних дилем.

 

2. Кейт Елізабет Расселл. Моя темна Ванесса

Можна прочитати перші розділи і повісити ярлики: Стрейн – хижак, Ванесса – жертва. Але з роками у них все по-іншому: вона залежна від нього, а він дистанціюється. Проте і такий погляд дуже спрощує картину того, крізь що вони пройшли і що чекає їх наприкінці. І, схоже, в цьому і є суть книги: тут немає сенсу розжовувати, що є злочинець і є жертва, але куди важливіше те, як бачать ситуацію вони самі.

 

3. Ясміна Хадра. Те, що день винен ночі

Юнес опинився на розломі між двома світами – бідні і багаті, араби і колонізатори, свої і чужі. Він не хоче обирати свій бік і позбувається всього. Далі буде багато чого: дружба, кохання, клятви, війна, смерті. Втрати. Образи. Прощення. Завершальний розділ вчить: вмій вибачати і відпускати.

 

4. Вілбур Сміт. Сонячний Птах

Двоє друзів – археолог і мільярдер – вирушають в експедицію, яка має докорінно змінити наше уявлення про історію Африки. Тут є ледь не магічний історичний паралелізм, дружба і вірність двох, здавалося б, абсолютно різних особистостей, як фізично, так і духовно. Дружба, зрада і прощення.

 

5. Нельсон Мандела. Довгий шлях до свободи

Білим африканцям, які становили меншість, вже у пост-колоніальну еру (!) вдалося затиснути чорних громадян у ще щільніші лещата системи. Якщо ти відстоював свої права, тебе відрізали від світу. А потім розуміли, що простіше взагалі посадити. Саме в такій країні Нельсон Мандела прожив майже все життя.

 

6. Чимаманда Нґозі Адічі. Люба Іджеавеле, або Феміністичний маніфест у п’ятнадцятьох пропозиціях

Чому я розумію написане, але це треба комусь пояснювати? Чому досі існують упередження і стереотипи, і чому хтось вважає їх нормальним? І чому жінки досі змушені доводити протилежне?

 

7. Алекс Ла Гума. В кінці сезону туманів. Час сорокопуда

Твори Ла Гуми мають відповідний для радянського періоду ідеологічний відтінок, проте не тхнуть пропагандою. Манера письма нагадує стиль прогресивного, вибачте, капіталістичного письменника

Мануел Лопіш. Злива. Обпалені східним вітром. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Мануел Лопіш (Manuel Lopes)

Країна походження: Кабо-Верде

Назва оригіналу: Chuva Braba; Os Flagelados do Vento Leste

Мова оригіналу: португальська

Рік видання: 1956; 1960

Рік перекладу: 1977

Перекладач: Віктор Шовкун

Видавництво: Дніпро

 

«Злива». Жокінья повертається з Бразилії до рідного Кабо-Верде. Там у нього є хрещеник Мане Кін, покійному батькові якого, як він вірить, він має відплатити за все добро, яке той зробив для Жокіньї. Оскільки з кожним роком на островах зростає посуха, Жокінья хоче забрати Мане Кіна з собою до Бразилії, де умови значно кращі. От тільки хлопець так прикипів до рідної землі, що жодні обставини не можуть зігнати його з неї.

«Обпалені східним вітром». Мануел Лопіш продовжує тему руйнівної посухи і інколи навіть дає епізодичні ролі персонажам зі «Зливи». Минулого року природа була невблаганною. Цьогоріч дощі знову забарилися, а пройшовши над островами, залишили їх на поталу пекучому східному вітру, що дме із Сахари. Родина Жозе да Круша залишається ледь не останньою в селі, але голод приходить і до них. Молодий Леандру намагається допомогти сім’ї, але вся здобута їжа насправді вкрадена і лише відтерміновує нещастя.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Кнут Гамсун. Голод: Нариси з життя неназваного молодого чоловіка, який у злиднях поневіряється Христіанією. Своїм письменницьким талантом – якщо він у нього є чи взагалі був – він намагається забезпечити собі життя, проте падає дедалі нижче.

→ Макс Лоб. Бантуська Трійця: Мвана отримав диплом і вже рік не може знайти роботи. Його беруть тільки в громадську організацію і він змушений працювати за права «чорних овець» – і свої – на голодний шлунок.

Джон Пантелеон Мбонде. Бегемот Кібоко. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Джон Пантелеон Мбонде (John Pantaleon Mbonde)

Країна походження: Танзанія

Назва оригіналу: Hadithi za kiboko Hugo

Мова оригіналу: суахілі

Рік видання: 1972

Рік перекладу: 1978

Перекладач: Тамара Бочарова

Видавництво: Веселка

 

Зовсім коротка казочка для дошкільнят про те, що навіть милі звірята можуть завдавати клопоту сільському господарству, і про те, як гуманно відловлювати їх і транспортувати до заповідників.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Бонні Лубега. Великий край диких звірів: Царство звірів дізнається про існування двоногих істот, ворожих до тварин. Піддані пропонують царю леву свої послуги у захисті царства. І зрештою їм доводиться стикнутися із жорстокою людиною…

→ Рок Крепен Мфані Піно. Африканські казки: Тут є п’ять казок, які пояснюють зокрема, чому бегемоти майже не вилазять з води, чому в слонів лише одна дитина тощо. Казки лише трохи осучаснені, проте загалом це нагадує фольклор, а не авторську казку.

→ Марія Еуженія Нето. І в лісах звірі говорили: Звірі вирішили допомагати партизанам у боротьбі проти колонізаторів: нападати на ворогів, підкладати вибухівку під їхні будинки тощо. Від дружини першого президента Анголи.

Салах Феллах. Терниста дорога. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Салах Феллах (Salah Fellah)

Країна походження: Алжир

Назва оригіналу: Les barbelés de l'existence

Мова оригіналу: французька

Рік видання: 1967

Рік перекладу: 1978

Перекладач: Юрій Калиниченко

Видавництво: Дніпро

 

Алжирська визвольна війна припала на дитинство і юність Саддека. Здається, у нього звичайне життя, де є місце навчанню, пустощам, мріям, захопленням. Проте завжди десь на фоні помітний репресивний тиск французьких колонізаторів. Тому, коли вибухає повстання, у Саддека є лише один шлях.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Ясміна Хадра. Те, що день винен ночі: Під час визвольної війни Юнес опиняється на розломі між двома світами – бідні і багаті, араби і колонізатори, свої і чужі. Він не хоче обирати свій бік і позбувається всього.

→ Ат-Тахір Ваттар. Туз. І здригнеться земля…: Перший роман – про гори жорстокості з боку французів до алжирців. І алжирців до інших алжирців. Другий – про мудака, який протистоїть поступу соціалізму.

→ Лейла Себбар. Жасмін із зелено-чорним відтінком: Авторка не перша, хто пише, скажімо, про алжирську визвольну війну, але у неї жінки – не просто декорації. Вони матері, доньки, сестри, дружини, коханки, бунтівниці і навіть проститутки.

Таха Хусейн. Дні мого життя. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Таха Хусейн (طه حسين)

Країна походження: Єгипет

Назва оригіналу: الأيام

Мова оригіналу: арабська

Рік видання: 1967

Рік перекладу: 1979

Перекладач: Тетяна Лебединська, Ігор Лебединський

Видавництво: Дніпро

 

У цій автобіографії автор повертається до свого дитинства і молодості, лише зрідка зазираючи у пізніші роки. Таха Хусейн народився наприкінці 19-го століття в провінційному містечку в доволі заможній родині (ну, якщо вона могла відправляти дітей, хоч і не всіх, на навчання до столиці). Дуже рано цілком позбувшись зору, він був змушений пристосовуватися до життя в невидимому світі. Схоже, саме тому батьки вирішили, що найкраще для нього буде податися в науку. Для цього Тасі знадобиться мати хіба що гарну пам’ять, а вона була натренована в нього ще з ранніх років. Дуже довго він вивчав релігію, але зрештою обрав літературу та історію, а потім став відомим письменником.

Дві речі мене здивували. З того, як Хусейн описує Єгипет, ще сто років тому там зберігався фактично традиційний устрій, але помітно, як поступово консерватори втрачають позиції. І друге: У Хусейна доволі сучасний стиль, персонажі розмовляють, як нормальні люди, і це особливо помітно на контрасті зі старійшинами чи просто диваками, чия відмінна стилістика одразу впадає в око.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Мухаммед Теймур. Що бачать очі: Найдавніша книга африканського автора, видана українською мовою. Теймур писав реалістичну прозу – наприклад, те, що можна побачити у вагоні поїзда, на чиємусь весіллі або просто на вулиці.

→ Камара Лай. Малий африканець: Колись цілим світом для автора був лише його дім і майстерня батька-золотаря. Поступово світ малого розширився і його покликали продовжити навчання до Франції, що символізує відрив від традиційного ладу або просто від батьків.

Казки Африки. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Рік перекладу: 2006

Видавництво: Грані-Т

 

Доволі коротка збірка, але якісне видання на хорошому папері й з ілюстраціями на всю сторінку. За змістом нічого особливого – кілька переказів, два з них уже десь читав. Перекладача не зазначено, тож, напевно, це справді лише перекази. Але дивно, що автора чи упорядника теж не зазначено.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Бонні Лубега. Великий край диких звірів: Царство звірів дізнається про існування двоногих істот, ворожих до тварин. Піддані пропонують царю леву свої послуги у захисті царства. І зрештою їм доводиться стикнутися із жорстокою людиною…

→ Рок Крепен Мфані Піно. Африканські казки: Тут є п’ять казок, які пояснюють зокрема, чому бегемоти майже не вилазять з води, чому в слонів лише одна дитина тощо. Казки лише трохи осучаснені, проте загалом це нагадує фольклор, а не авторську казку.

→ Марія Еуженія Нето. І в лісах звірі говорили: Звірі вирішили допомагати партизанам у боротьбі проти колонізаторів: нападати на ворогів, підкладати вибухівку під їхні будинки тощо.

Пітер Джойс. Тікі. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Пітер Джойс (Peter Joyce)

Країна походження: Замбія

Назва оригіналу: Ticky

Мова оригіналу: англійська

Рік видання: 1963

Рік перекладу: 1979

Перекладач: Ольга Ночева

Видавництво: Веселка

 

Одинадцятирічного Тікі відібрали для навчання у середній школі, що знаходиться у місті, до якого сім днів ходи. Біда в тому, що зараз усі зайняті збором врожаю, тож супроводити хлопця доручають Мафуті – товстому ледарю, який хіба що так може принести користь селу.

Оскільки це твір для молодшого шкільного віку, ця книжечка сповнена пригод і небезпек, доброти і дружби. Мафута лише спочатку здається нікудишнім, але в пригоді стають його кмітливість, сила і життєрадісність. Та й малий Тікі – взірець для усіх піонерів: і врятує хамелеона від пожежі, і відлякає браконьєрів.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Барбара Кіменьє. Канікули з пригодами: Троє хлопчаків губляться у лісі й перетинають кордон. По той бік їх захоплюють контрабандисти. Ситуація кепська, але друзям допоможуть амулети, подаровані їм чаклункою.

Барбара Кіменьє. Канікули з пригодами. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Барбара Кіменьє (Barbara Kimenye)

Країна походження: Уганда

Назва оригіналу: The Smugglers

Мова оригіналу: англійська

Рік видання: 1966

Рік перекладу: 1980

Перекладач: Олександр Іванов, Юрій Кузнецов

Видавництво: Веселка

 

Троє хлопчаків вирішують підзаробити на канікулах і подаються країною виконувати різну дрібну роботу то в тому селищі, то в іншому. Але одного разу вони губляться у лісі й перетинають кордон з Конго. На тому боці їх захоплюють контрабандисти, яким неодмінно треба, щоб хлопці показали стежку, якою сюди дісталися. Ситуація кепська, але друзям допоможуть три амулети, подаровані їм чаклункою, яку вони випадково врятували дорогою.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Вілбур Сміт. Око тигра. У пошуках скарбів: Гаррі був контрабандистом, але зараз розважає багатих туристів. Та старі друзі з криміналу не дають йому спокою, і він вплутується в карколомну пригоду, де його чекає кохання, небезпека і затонулі скарби.

Монго Беті. Пам’ятай Рубена. Перпетуя, або Звичка до знегод. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Монго Беті (Mongo Beti)

Країна походження: Камерун

Назва оригіналу: Remember Ruben; Perpétue et l'habitude du malheur

Мова оригіналу: французька

Рік видання: 1974

Рік перекладу: 1981

Перекладач: Юрій Калиниченко

Видавництво: Дніпро

 

Невідомо звідки у селищі з’являється хлопець на ім’я Мор-Замба. Жителі одразу проймаються до нього ворожістю, крім родини його однолітка Абени. Мор-Замба і Абена стають нерозлийвода, допоки підступи селян не заганяють першого до в’язниці, а другий, шукаючи кращої долі, йде в армію.

Вже на волі Мор-Замба поринає у світ політичної боротьби. Колоніальна влада готується визнати незалежність колонії, але поставить там маріонетковий уряд, тим часом затягуючи паски. Цьому може протистояти тільки така впливова людина, як Рубен – справжній символ профспілкового руху, а потім і збройної боротьби.

Події другого роману розгортаються після смерті Рубена і приходу до влади Баба Тури. Колишнього рубеніста Ессолу випускають з ув’язнення. Приїхавши додому, він дізнається, що його сестра Перпетуя загинула під час пологів. Йому доводиться покопирсатися у житті родини, яке він пропустив, перебуваючи у в’язниці, щоб знайти винного в її смерті.

Цей роман можна назвати феміністичним. Хоч все подається так, як це бачить Ессола, головним героєм (героїнею) все ж є Перпетуя, яку просто віддали за викуп страшній людині. Тут висміюються традиційні цінності, які були причиною багатьох нещасть тодішнього камерунського суспільства.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Лейла Себбар. Жасмін із зелено-чорним відтінком: Авторка не перша, хто пише, скажімо, про алжирську визвольну війну, але у неї жінки – не просто декорації. Вони матері, доньки, сестри, дружини, коханки, бунтівниці і навіть проститутки.

→ Анрі Лопес. Новий романс: Б’єнвеню Н’Кама – найвідомішого футболіста країни – влаштовують у посольство в Бельгії. Поки він займається казна чим, його дружина потерпає – і в фізичному, і в духовному сенсі. Життя разом не виявилося малиною.

Мухаммед Теймур. Що бачать очі. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Мухаммед Теймур (محمد تيمور)

Країна походження: Єгипет

Назва оригіналу: ما تراه العيون

Мова оригіналу: арабська

Рік видання: 1918

Рік перекладу: 1957

Перекладач: Тауфік Кезма, Олесь Жолдак

Видавництво: Державне видавництво художньої літератури

 

Це найдавніша книга африканського автора, видана українською мовою. До того ж, сам оригінальний твір був написаний ще в 1917-1918 роках, коли про африканську художню літературу ще зарано було говорити як про щось сформоване. Навіть в арабській літературі Мухаммед Теймур вважається піонером. З’явився цей переклад завдяки Тауфіку Кезмі – сирійцю з Османської імперії, який приїхав навчатися в Київ і залишився викладати в Університеті Шевченка.

У тоненькій книжечці Теймура всього кільканадцять оповідань, деякі на пару сторінок. Він писав реалістичну прозу – наприклад, те, що можна побачити у вагоні поїзда, на чиємусь весіллі або просто на вулиці. В центрі його уваги зазвичай соціально-економічні питання: нерівність, бідність, неосвіченість. Часто він показує лицемірство багатих людей, але так само і простих, коли, скажімо, у чоловіка просто не було охоти пити каву з молоком, а дітлахи-обідранці наввипередки біжать, щоб випити молоко, розлите кимось на землю. Або ж коли багатій справляв весілля доньки сорок днів, але не дає і монети на лікування сина свого слуги, бо, бачте, вже і так забагато витратив.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Юсуф Аль-Куаїд. Війна на землі єгипетській: Сина сільського старости призивають в армію. Тож батько звертається до рішали, який пропонує, щоб замість сина за підробними документами пішов служити хтось інший.

→ Лейла Себбар. Жасмін із зелено-чорним відтінком: Авторка не перша, хто пише, скажімо, про алжирську визвольну війну, але у неї жінки – не просто декорації. Вони матері, доньки, сестри, дружини, коханки, бунтівниці і навіть проститутки.

Лейла Себбар. Жасмін із зелено-чорним відтінком. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Лейла Себбар (Leïla Sebbar)

Країна походження: Алжир

Назва оригіналу: Jasmin au tent vert-obscur

Мова оригіналу: французька

Рік перекладу: 2008

Перекладач: Ігор Логвінов

Видавництво: Технодрук

 

Жінка-письменниця в арабському світі? Лейла Себбар – одна з небагатьох. Мені справді бракувало жіночого погляду на Північну Африку, адже авторка не перша, хто пише, скажімо, про алжирську визвольну війну, але у неї жінки – не просто декорації. Вони матері, доньки, сестри, дружини, коханки, бунтівниці і навіть проститутки.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Ясміна Хадра. Те, що день винен ночі: Під час визвольної війни Юнес опиняється на розломі між двома світами – бідні і багаті, араби і колонізатори, свої і чужі. Він не хоче обирати свій бік і позбувається всього.

→ Юсуф Аль-Куаїд. Війна на землі єгипетській: Сина сільського старости призивають в армію. Тож батько звертається до рішали, який пропонує, щоб замість сина за підробними документами пішов служити хтось інший.

→ Ат-Тахір Ваттар. Туз. І здригнеться земля…: Перший роман – про гори жорстокості з боку французів до алжирців. І алжирців до інших алжирців. Другий – про мудака, який протистоїть поступу соціалізму.

Ат-Тахір Ваттар. Туз. І здригнеться земля… Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Ат-Тахір Ваттар (الطاهر وطار)

Країна походження: Алжир

Назва оригіналу: اللاز; الزلزال

Мова оригіналу: арабська

Рік видання: 1974; 1974

Рік перекладу: 1982

Перекладач: Володимир Шагаль, Богдан Вірин, Ігор Єрмаков

Видавництво: Дніпро

 

В першому романі чоловік на ім’я Туз збожеволів і тепер повторює старий пароль революціонерів: «Річище висохло: на дні самі камінці». Зробили його такими події революції. Колись він був останнім покидьком і його ненавиділи всі знайомі, тож ніхто його не міг запідозрити, коли він став до лав повстанців у алжирській визвольній війні проти негідників-французів. І саме він, вже після свого викриття, врятував Каддура, одного зі спільників.

Цей роман – про гори жорстокості з боку французів до алжирців. І алжирців до інших алжирців. Про розбрат серед однодумців і доєднання до революції тих, хто до цього їй протистояв, а тепер виграє за її рахунок.

В другому романі також є божевільний. Мабуть, не збіг. Нова алжирська влада зазіхає на землю багатіїв, хоче її націоналізувати. Тож директор столичної школи Абу Арвах повертається до Константіни, свого рідного міста, де планує фіктивно переписати свою землю на родичів, які зможуть стати повноправними власниками лише після його смерті. А землю свою він здобув здебільшого, наживаючись на нещастях тих самих родичів. І досі за фасадом щедрості їх зневажає. Як і зневажає місто, яке від часу його останнього візиту сюди розрослося більш ніж утричі. В основному за рахунок селян. Він ледь не наяву бачить, як їх поглинає пекло. От тільки вони не змушені були б шукати тут кращої долі, якби такі, як він, не заграбастали собі всю землю.

Історія ведеться з точки зору мудака, який протистоїть поступу соціалізму, водночас Абу Арвах чує уривки розмов, в яких народ міркує, як же добре їм жити за нового ладу. І тільки такі ж мудаки, як він, буркочуть, проклинають комунізм і зітхають за добою колонізаторів-французів. А наприкінці автор вивалює на головного героя навіть більшу купу лайна, щоб переконати навіть сліпих, що він поганий і вочевидь те, проти чого він виступає (ну, не знаю, наприклад комунізм), хороше.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Ясміна Хадра. Те, що день винен ночі: Під час визвольної війни Юнес опиняється на розломі між двома світами – бідні і багаті, араби і колонізатори, свої і чужі. Він не хоче обирати свій бік і позбувається всього.

→ Юсуф Аль-Куаїд. Війна на землі єгипетській: Сина сільського старости призивають в армію. Тож батько звертається до рішали, який пропонує, щоб замість сина за підробними документами пішов служити хтось інший.

→ Тахар бен Джеллун. Спалах. Заворушення в арабських країнах: Автор ще не знав, що ті самі Ємен, Лівія чи Сирія, свободолюбні настрої яких він так звеличував, через десять років потому досі перебуватимуть у стані громадянської війни.

Марія Еуженія Нето. І в лісах звірі говорили. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Марія Еуженія Нето (Maria Eugénia Neto)

Країна походження: Ангола

Назва оригіналу: …E nas florestas os bichos falaram…

Мова оригіналу: португальська

Рік видання: 1977

Рік перекладу: 1982

Перекладач: Василь Ксьондзик

Видавництво: Веселка

 

Дружина першого президента Анголи теж подалася в літературу. Ця коротка казка (для молодшого шкільного віку, запам’ятайте!) – про те, як звірі вирішили допомагати партизанам у боротьбі проти колонізаторів: нападати на ворогів, підкладати вибухівку під їхні будинки тощо. Це для дітей молодшого шкільного віку, ага. Тут, звісно, є моралізаторство щодо того, як людина поводиться з природою, проте... Здається, переклали цю казку лише тому, що чоловік авторки був президентом прихильної до СРСР країни.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Агостіньйо Нето. Священна надія: Майбутній перший президент незалежної Анголи пише про тягар рабства і вільне майбутнє. Акцент робиться на тому, що африканці готові досягати висот. А ще тут танцюють усі – і в’язні, і пралі.

→ Бонні Лубега. Великий край диких звірів: Царство звірів дізнається про існування двоногих істот, ворожих до тварин. Піддані пропонують царю леву свої послуги у захисті царства. І зрештою їм доводиться стикнутися із жорстокою людиною…

→ Рок Крепен Мфані Піно. Африканські казки: Тут є п’ять казок, які пояснюють зокрема, чому бегемоти майже не вилазять з води, чому в слонів лише одна дитина тощо. Казки лише трохи осучаснені, проте загалом це нагадує фольклор, а не авторську казку.