Леся Українка. Лісова пісня. Відгук

Це саме той випадок, коли я спокусився на обкладинку. Звісно, «Лісова пісня» – це один з перших кроків, які я свідомо роблю на шляху до пізнання української літератури, і ця драма давно знаходилася в моєму списку бажань, але ж ілюстрації тут просто чудові. А ви ще питаєте, як привчити дітей до читання. І 29-річних дітей теж.

До книги входять вибрані поезії, поема «Давня казка» і драма «Лісова пісня». За сюжетом драми, дядько Лев укладає угоду з духами природи, що вони дозволять жити біля річки його небожу Лукашу в обмін на те, що Лев буде їх захищати. Лукаш зустрічає Мавку, дочку Лісовика, і вони закохуються. Але Лукашева матір супротивиться такому союзу з «нечистю» і одружує Лукаша зі вдовою із села. Після довгих поневірянь і розлуки двоє закоханих все ж знову знаходять одне одного.

«Лісова пісня» є частиною шкільної програми, але, хоч убийте, не пам’ятаю, щоб я її читав. Ця драма ґрунтується на народних мотивах. переважна більшість персонажів тут – міфічні істоти, а головна тема – кохання. Саме таким – простим – і слід сприймати цей твір, адже краса не завжди в заплутаному сюжеті або витонченій мові. Є така краса, яка затьмарює багато інших, – це краса природи. Читаючи «Лісову пісню», прокидається спадкова пам’ять, доносяться голоси предків, які бачили в природі більше, ніж бачимо ми.

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Петро Яценко. Нечуй. Немов. Небач: Серце Івана Левицького замінюють на механічне. У цьому не було б нічого незвичного, але його справжнє серце є предметом давньої гри і належить – буквально – не тільки йому одному.

→ Бен Ааранович. Річки Лондона: Пітер Ґрант стає помічником Томаса Найтінґейла –єдиного легального чарівника Лондона, який захищає спокій Її Величності від всього надприродного. Якщо вас цікавить, чи відомо їй про це, то я відповім: звісно.

→ Амос Тутуола. Питець пальмового вина: Чоловік, покликання якого – споживати багато пальмового вина, втрачає особистого винороба і йде в місто мертвих, щоб його повернути. На шляху йому трапляються дивовижні речі, надприродні місця і казкові істоти.