Як добре, що існують щоденні розсилки
поезії і деякі із запропонованих віршів відгукуються у серці. Саме так я і
прочитав «Про радість і смуток», переклав його, придбав один повний переклад і
познайомився з авторкою іншого перекладу.
Пророк Алмустафа збирається залишити
місто Орфалезу, в якому жив багато років, і повернутися на рідний острів. Проте
містяни не хочуть відпускати мудреця і він погоджується відповісти на їхні запитання.
Перед подорожжю він дає 26 коротких «проповідей» не тільки про дружбу, час і
насолоду, а й про будинки, одежу і працю.
Головна асоціація зі словом «пророк» –
це, звісно, Біблія. Та не слід шукати тут якусь релігійну пропаганду. Як і
біблійні оповідання, «Пророк» – це перш за все скарбниця мудрості. Коли тебе турбує
щось конкретне, можна зазирнути на відповідну сторінку, прочитати вірш і
поглянути на свою проблему під іншим кутом.
Ця збірка водночас художня і
прикладна, і мене не дивує, що вона перекладена на більш ніж 100 мов світу.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Річард Бах. Джонатан Лівінгстон, мартин:
Навіть дурна пташка зрозуміла, що будь-які обмеження – це тільки ілюзія. Не
треба прагнути до свободи, не треба вірити, що ти вільний, треба знати, що ти вільний – і тоді ти будеш вільним.
→ Илокін. Жебрак / Злодій / Воїн / Король: Автора звати Ніколи і він пише про Хибні Мудрощі. Будь-яке повчання у
цьому оповіданні зводиться до звичайного дотепу. Королівський титул тут
фальшивий, землі – уявні, багатство – сумнівне, армія – удавана.
→ Воґін Джарт. Фейфолкен: Писар
Торбад Галзік замовив чарівне перо, в яке вселили дух даедри на ім’я Фейфолкен.
Той виявився настільки могутнім, що будь-що, написане пером, ставало шедевром.
Проте сила даедри почала лякати писаря.
Немає коментарів:
Дописати коментар