Уривки марень – то страшні, то ще страшніші.
Жахіття падають на білий аркуш яву червоними краплями ілюзій, які розпливаються
імпресіоністичними плямами. Засідає новий синедріон, чорний трибунал комуни.
Чекісти вирішують, кого зі зрадників розстріляти, а кого – ні.
Чи то «зрадників».
Чи то «вирішують».
Голова трибуналу зважує на терезах Революцію
з одного боку і Матір – з іншого. З ним у палаці розстріляного шляхтича: доктор
Тагабат – демон з червоними очима; дегенерат – ідеальний послідовник цієї революції;
і Андрюша – готовий проливати кров на полі бою, але страждає виносити вироки в
тилу. Вся ця схиблена банда править цим маленьким світом, в якому вони і суддя,
і кат.
Микола Хвильовий ще в 1924 році так влучно
спіймав те, що діялося тоді на руїнах Імперії, як і чому переміг більшовизм. Як
розправлялися з усім супротивним із заплющеними очима, а розкривши їх і
побачивши власну матір в крові, лиш цілували її в лоб і далі сліпо плелися на
звуки пострілів. Один довгий страшний сон.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Марґарет Етвуд. Сліпий убивця: Ниточки
пов’язують минуле з теперішнім, реальне з вигаданим, дійсне зі вдаваним. Лише простеживши,
куди вони ведуть, дізнаєшся, хто за них смикав, а кому не поталанило стати
справжнім сліпим убивцею.
→ Арундаті Рой. Бог Дрібниць: Старші члени
родини, життя яких не можна назвати цілковито успішним, занапащають життя
молодшим. Неможливо з певністю сказати, чи вони винні, чи традиції суспільства,
в якому вони живуть.
→ Маргарет Мітчелл. Звіяні вітром: Скарлетт
О’Гарі доводиться переживати всі труднощі Громадянської війни, голодні місяці
на батьківській плантації і небезпеки періоду Реконструкції. Головне питання –
хто залишиться вірним коханим і самим собі?
Немає коментарів:
Дописати коментар