Марсель Пруст. Содом і Гоморра. Відгук

«Досі я нічогісінько не розумів і тому нічогісінько не бачив. Порок (вираз цей не дуже точний) супроводжує кожного з нас ускрізь, як невидимий людям дух, допоки ми не підозрюємо його присутність»

(Тут і далі цитати з книги М. Пруст. Содом і Гоморра / Пер. з фр. А. Перепаді. – Х. : Фоліо, 2012. – 439 с. – ISBN 978-966-03-6098-3.)

До Марселя повертається дитячий спогад з Комбре, коли він підгледів доньку композитора Вентейля з коханкою. Проте пам’ять про одностатеве кохання повертається через його фізичний вияв. Спершу Марсель помічає неприродні звички барона де Шарлюса, потім йому натякають про такі ж нахили його любої Альбертини – яку він то любить і тому хоче її кинути, то розлюблює і тому хоче одружитися.

«Люди люблять шукати страждань, аби потім їх позбуватися»

Яке ж «непросте» життя в оповідача – працювати не змушують, по півроку він відпочиває на курорті, а весь інший час ходить на прийоми. Тим не менш, душевних мук він зазнає незрівнянних. Щойно він переконує себе, що з Альбертиною покінчено, ревнощі кидають його серце у безодню.

«Але віднині жоден день не буде для мене новий, не пробудить у мені жаги незнаного щастя, це буде ще один день страждання, і страждати мені доти, доки витримає страдник»

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Марсель Пруст. Ґермантська сторона: Марсель дорослішає. На певний час його захоплення жінками переривається захопленням вищим світом. Це така потрібна передишка в надміру розтягнутому оповіданні.

→ Марсель Пруст. У затінку дівчат-квіток: Призабувши свої побивання за Жільбертою, Марсель їде в курортне містечко Бальбек, де знайомиться з ватагою дівчат, до яких одразу відчуває сильну симпатію. В одну з них – Альбертину – він закохується.

→ Марсель Пруст. На Сваннову сторону: Спогади Марселя, як і будь-яка абстрактна річ, позбавлені завершеної форми: йому спадає дитинство, проведене в Комбре і Парижі, та історія кохання Сванна, доброго знайомого родини.