Наталка Сняданко. Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма. Відгук

Я чесно прочитав чверть книги, але далі не став. Можливо, в іншому випадку я б її добив, але зараз просто не читається. Чому кинув? Книга написана уривками про кілька поколінь родини і на позначці у чверть книги досі незрозуміло, чи є тут якийсь сюжет. Схоже просто на мемуари тривалістю у століття (хай ці мемуари і вигаданого життя). Не той формат, який я готовий через силу проштовхувати собі у горлянку.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Софія Андрухович. Фелікс Австрія: Стефанія Чорненько живе у будинку Петра і Аделі Сколик. Дівчата росли разом і стали нерозлучні. Проте вірне служіння Стефанії наражається на зміни, коли до міста повертається отець Йосиф, який в молодецтві любив її.

→ Петро Яценко. Нечуй. Немов. Небач: Серце Івана Левицького замінюють на механічне. У цьому не було б нічого незвичного, але його справжнє серце є предметом давньої гри і належить – буквально – не тільки йому одному.

→ Інґмар Берґман. Недільне дитя: Інґмар Берґман згадує дитинство, коли його тривожила смерть і стосунки батьків, згадує лють і силкується забути того батька, якого не любив, дивлячись на того батька, якого ніколи не знав.

Максим Стріха. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням. Відгук

Цю книгу треба було читати в універі паралельно з підручником з історії перекладу. Адже тут справді укладено весь процес розвитку українського перекладацтва. Чому йдеться також про націєтворення? Бо ще за царських часів інтелігенція (яка була єдиним споживачем літератури і часто могла читати художні твори у французькому, німецькому, польському – і, звісно, російському – оригіналі, тож не дуже й потребувала перекладів) зрозуміла, що мати класику у власному перекладі – це означає перенести українську з розряду діалектів до розряду «справжніх», визнаних мов. І щоб не бути малоросами – лише придатками великоросів – а окремою нацією українців, вони й почали перекладати. А далі інші підхопили це – і не тільки в кабінетах, але й на тюрмах.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Максим Рильський. Проблеми художнього перекладу: Головний висновок після прочитаного – перекладач повинен намагатися принаймні якомога повніше зрозуміти елементи оригіналу твору. А ось як саме перекласти – це питання з багатьма відповідями.

→ LitTransformer 2019: Журнал зібрав результати роботи перекладацької майстерні, яка відбулася у Львові в 2019 році. Кожен учасник пари переклав художній текст на свою мову з мови свого напарника за посередництва англійської.

Елізер Юдковскі. Гаррі Поттер і Методи Раціональности. Відгук

Гаррі Поттер вмикає мозок – так можна описати цю книгу в чотирьох словах. Події інколи повторюють сюжет оригінальної серії (а не тільки першої книги), але загалом ця альтернативна версія надзвичайно відрізняється від тієї, до якої ми всі звикли. Тут також Волдеморт вбив батьків Гаррі, а потім якось «самознищився», спробувавши вбити і самого хлопчика. Натомість його тітка вийшла за оксфордського професора, і Гаррі зростав серед книг – як наукової, так і художньої літератури – тож виріс навдивовижу розумним. У Гоґвортсі Гаррі товаришує з Герміоною і Драко (вибач Рон, ти для нього просто телепень). Разом з Герміоною Гаррі експериментує з магією, використовуючи науковий метод. А перед Драко він відкриває силу маґлівської науки.

Переповідати зміст немає сенсу. Тут, звісно, буде знайомство з магією і – зовсім не спойлер – вирішальна дуель з Волдемортом. Плюс: Гаррі намагається розглядати все з точки зору раціонального мислення. Автор таким чином показує численні нелогічності від Дж. К. Ролінґ. Тільки не факт, що він сам щось не притягнув за вуха – я не експерт у цій галузі, тому не можу ні підтвердити цього, ні спростувати, а тільки поставити під сумнів. Мінус: Гаррі має занадто дорослий погляд на життя. Спочатку він аж надміру цинічний – це, нагадаю, в десять років. Тому магія втрачає свою «магію», нема тієї атмосфери, що в оригіналі. Проте, думаю, я не дарма витратив час, бо прочитав стару історію по-новому.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Джоан Ролінґ. Гоґвортс: Неповний і ненадійний путівник: Чому чаклуни пересіли на паротяг? Що то за портрети, які наче живі? Чому Гаррі не бував у гуртожитку факультету Гафелпаф? Як діє часоворот і чи не загубився десь іще один?

→ Стівен Хокінг. Короткі відповіді на великі питання: Хокінг приділив багато уваги утворенню Всесвіту, чорним дірам, освоєнню інших планет; знайшов час помізкувати про генну модифікацію, співіснування зі штучним інтелектом і можливість порятунку людства.