Dropdown Menu

неділя, 29 вересня 2019 р.

Халед Госсейні. Ловець повітряних зміїв. Відгук

Халед Госсейні. Ловець повітряних зміїв. Відгук

«В моєму житті було стільки доброти. Стільки щастя. Цікаво, чи заслуговував я хоча б на дещицю»

Я сів писати відгук. Зліва на стіні щось блимає – це чотирикутник сонячного світла, яке переривається колиханням листя із сусіднього дерева. В Кабулі радянські війська повирубували дерева, тому що в них ховалися снайпери.

«В Афганістані багато дітей, але бракує дитинства»

Однак Амір не бачив, як вони спустошували його країну, він вже давно живе в Америці: його родина покинула батьківщину ще до настання найгірших часів. Колись Амір не знав печалю. Його батько був успішним торговцем, за ним завжди ходив слуга-одноліток Гассан і він був одним з найкращих бійців на повітряних зміях. Але Амір став свідком події, яка змусила його відштовхнути від себе Гассана, з яким вони були нерозлийвода, а потім владу захопили комуністи, в країні стало небезпечно і він емігрував разом з батьком. Тепер він пише романи, живе з люблячою дружиною і женеться за американською мрією. Допоки не випадає нагода спокутати давню несправедливість…

«– Є змога знову бути хорошим, – він сказав.
Змога завершити цикл»

Попри передбачуваність деяких сюжетних елементів (зрештою, це перший роман Госсейні), автору вдалося приховати скарб під верхнім шаром. Це – засохле дерево як символ безнадійного майбутнього Афганістану, який вже ніколи не розквітне і не принесе плоди. Це – культура тієї країни і атмосфера часу, і усвідомлення, що американські афганці хоч не вдома, але живуть у власному анклаві. Це – трансформація Аміра – навіть із зовнішнім проявом – з сина, який викликає у батька сумніви, на сина, про якого батько завжди мріяв.

«Чоловік, у якого немає совісті, немає доброти, не страждає»

Перша половина цінна з точки зору збереження історії, але здається подовженою передісторією до гостросюжетного роману, яким є друга половина. Тим не менш, у певну мить всі елементи збалансувалися, і, якщо не зважати на спорадичну попсовість, ця книга перевершила ті нечисленні сподівання, які я мав.

10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою

Читайте також:
Кадзуо Ішіґуро. Залишок дня: У дворецького Стівенса завжди була мета і він до кінця своїх днів готовий до неї йти. Роман не дає оцінку відданому служінню іншим… або світу. Книга просто констатує факт – є люди, ладні віддати все заради інших.
Арундаті Рой. Бог Дрібниць: Старші члени родини, життя яких не можна назвати цілковито успішним, занапащають життя молодшим. Неможливо з певністю сказати, чи вони винні, чи традиції суспільства, в якому вони живуть.
Гарпер Лі. Вбити пересмішника: Адвокат Аттикус Фінч живе із двома дітьми – Джін-Луїзою і Джеремі, яких усі називають Скаут і Джем. В центрі цієї книги – не дивні сусіди і не расова несправедливість. Ця книга насправді про виховання людяності в дітей.

Немає коментарів:

Дописати коментар