Илокін. Жебрак / Злодій / Воїн / Король. Відгук

Розповідь про те, як не було й крихти, аж тут – хлібина. Чи радше королівство.

В цьому квартеті, де всі імена слід читати задом наперед, розповідається про пригоди Інбиха Іщордума. Його мати Інрівотсоден померла під час пологів, а батько, король Івоклимоп за давньою традицією вирішив приєднатися до дружини в могилі. Перед смертю він розділив свій спадок серед дітей: син Івишьлаф отримав титул, син Інвяу – землю, син Інвінмус – багатство, донька Інаваду – армію, а новонароджений Інбих – те, що візьме.

Ніхто не хотів опікуватися немовлям, який отримав такий примарний спадок. Він виріс жебраком, потім став красти, а згодом неймовірний збіг обставин подарував йому батьків трон. Ці книги подібні до трилогії «Фейфолкен» тим, що автор так само грається з тими, хто читає його твір. Його звати Ніколи і він пише про Хибні Мудрощі, які стали правити у королівстві Жарти Мудрих. Так само будь-яке повчання цього оповідання зводиться до звичайного дотепу. Королівський титул тут фальшивий, землі – уявні, багатство – сумнівне, армія – удавана. Квартет Илокіна шукайте в каталозі вигаданої художньої літератури в розділі скайрімських постмодерністів.

«Ось так королівству Хирдумитраж повернула колишню славу п’ята дитина короля Івоклимопа – Інбих Іщордум: жебрак, злодій, воїн (певною мірою), король»

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Воґін Джарт. Фейфолкен: Писар Торбад Галзік замовив чарівне перо, в яке вселили дух даедри на ім’я Фейфолкен. Той виявився настільки могутнім, що будь-що, написане пером, ставало шедевром. Проте сила даедри почала лякати писаря.

→ Вільям Хоуп Ходжсон. Дім на перетині світів: Серед давніх руїн двоє відпочивальників знаходять щоденник, в якому безіменний автор описав фантастичні явища, свідком яких йому довелося стати у домі, який раніше стояв на місці прірви.

→ Хорхе Луїс Борхес. Фунес пам’ятущий: Неназваний оповідач пропонує зібрати у книгу спогади про Іренео Фунеса. На його думку, Фунес, який відзначався незрівнянною пам’яттю, заслуговує на те, щоб його пам’ятали інші.