Інґмар Берґман. Довірливі розмови. Відгук

Між правдою і брехнею ми неодмінно обираємо мовчанку, усвідомлюючи, що правда сильніша і зрештою відкриється. Та тільки ніхто не знає, що робити далі.

Інґмар Берґман пропонує поглянути на фрагменти з життя Анни, розкидані на проміжку 27 років. В центрі уваги – розмови жінки з пастором, чоловіком, матір’ю і подругою. Розмови про зраду. Її причини і наслідки.

«Как описать бег по кругу, мелочное нытье, бесконечные и все более унизительные вопросы, которые в конце концов препятствуют любому состраданию? Как мне описать те ядовитые пары, которые незаметно, словно нервно-паралитический газ, отравляют атмосферу дома, долго, возможно всю жизнь, разъедая чувства и мысли его обитателей?»

(Тут і далі цитати з книги Бергман Ингмар. Исповедальные беседы / Пер. с швед. А. А. Афиногеновой. – М. : РИК «Культура», 2000. – 432 с. – ISBN 978-5-8334-0073-2.)

Якщо ви очікували, що все минеться, змушений вас розчарувати: в цьому творі немає нічого фантастичного, він про справжніх людей.

Кілька думок з приводу книги:

По-перше, Берґман-режисер тут ще більше проявляється. Сцени повісті змінюються так само різко, як сцени фільму. Відчутна певна відстороненість від подій, але водночас всі спогади забарвлені суб’єктивним поглядом головної героїні.

«В этом кратком "сейчас" ее чувства и разум осознают бесповоротную жестокость любовного свидания. И сейчас, именно сейчас, она ясно понимает, что ни о чем не жалеет»

По-друге, хай би що не відбувалося, Анна сама вирішувала свою долю. Вона обрала свій фах. Вона сама обрала собі чоловіка. Вона втягнула себе у безнадійні стосунки з коханцем. Повість не розповідає, чи відчувала вона себе винною у всіх своїх бідах, тому що це всього тільки п’ять розмов, багато чого залишилося поза кадром.

По-третє, всі тривоги її сповідальних розмов гамують слова з пролога-епілога:

«Позорные деяния, совершающиеся во имя любви, – дело рук человека, сокрушительное доказательство того, что мы свободны совершать всевозможные преступления»

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Інґмар Берґман. Недільне дитя: Інґмар Берґман згадує дитинство, коли його тривожила смерть і стосунки батьків, згадує лють і силкується забути того батька, якого не любив, дивлячись на того батька, якого ніколи не знав.

→ Арундаті Рой. Бог Дрібниць: Старші члени родини, життя яких не можна назвати цілковито успішним, занапащають життя молодшим. Неможливо з певністю сказати, чи вони винні, чи традиції суспільства, в якому вони живуть.

→ Гарпер Лі. Вбити пересмішника: Аттикус Фінч – адвокат темношкірого, якого несправедливо визнають винним. Такий вирок обурює його доньку Скаут і вбиває віру в правосуддя у його сина Джема. Це книга про виховання людяності в дітей.