Леопольд Седар Сенґор. Поетичні твори. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Авторка: Леопольд Седар Сенґор (Léopold Sédar Senghor)

Країна походження: Сенегал

Назва оригіналу: Oeuvre poetique

Мова оригіналу: французька

Рік видання: 1990

Рік перекладу: 2018

Перекладач: Ірина Садиго, Оксана Куценко

Видавництво: Видавництво Жупанського

 

Вірші Сенґора – це поєднання французької поетичної традиції з африканською. Ніби цього було недостатньо, щоб ускладнити життя читачам, автор додає дрібку інших деталей. По-перше, він є дещо герметичним; у нього часто повторюються певні образи, які потребують тлумачення. По-друге, більша частина його віршів (є все ж певна кількість нормальних) має порівняно зменшену частку дієслів, через що складно зрозуміти, що в них відбувається.

Серед усіх зібраних творів я б виділив поему «Чака». Це є інтерпретація класики африканської літератури – епічного роману Томаса Мофоли. Сенґор звів обличчям до обличчя легендарного і сумнозвісного Чаку з Глухим Голосом. У французькій мові, якою він писав, «voix blanche» зазвичай означає «монотонний або придушений голос», але є і більш буквальний переклад – «білий голос», тобто голос білої людини. І от Чака веде діалог з тим голосом, який зробив із нього в очах усього світу кровожерливого звіра. Якщо потрібна якась цитата, то ось вона. Вустами Чаки Сенґор промовляє: «Ні я не поема що сипле дзвінким камінням / Ні я не створюю поему, я той хто її супроводжує».

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Б’янка Мараїс. Мугикай, якщо не знаєш слів. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Авторка: Б’янка Мараїс (Bianca Marais)

Країна походження: ПАР

Назва оригіналу: Hum If You Don’t Know the Words

Мова оригіналу: англійська

Рік видання: 2017

Рік перекладу: 2020

Перекладач: Марія Пухлій

Видавництво: Vivat

 

Одного злощасного дня в ПАР трапляються дві події, які змінять життя двох абсолютно різних людей. Донька чорношкірої Б’юті зникає під час протестів. І хтось вбиває батьків дев’ятирічної білої дівчинки на ім’я Робін. Звісно, доля зводить їх разом, щоб показати, що раса не має значення.

За одним з критеріїв я можу умовно поділити книги на дві групи. Перша – це збірка коротких уривків життя, які не обов’язково сильно наближає до центру тяжіння оповіді. В другій же центральна тема протинає весь твір. Вийшло так, що ця книга – ні те, ні інше. Авторка нібито і намагається в першу чергу звести всі ниточки до того, що ми всі маємо бути рівними, а деякі деталі навіть цементують цю думку. Проте їх так багато і вони настільки втручаються в головний сюжет, що просто перестаєш наділяти їх увагою. Зникнення доньки, вбивство батьків, уявна сестра, детективні пошуки, небога, яка звалилася на голову, апартеїд, визвольний рух, домашнє насильство, втрата нервової рівноваги, пиятика, гомосексуалізм. Я точно щось забув. Всі вони сперечаються за твою увагу і водночас всі її втрачають.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Френсіс Бернет. Таємний сад: Мері втрачає батьків і потрапляє не просто в маєток свого дядька, про якого раніше не чула, а в цілковито новий для себе світ. Вона стає зовсім іншою – здоровою дитиною, і водночас розкриває таємниці будинку і родини.

→ Гарпер Лі. Вбити пересмішника: Аттикус Фінч – адвокат темношкірого, якого несправедливо визнають винним. Такий вирок обурює його доньку Скаут і вбиває віру в правосуддя у його сина Джема. Це книга про виховання людяності в дітей.

→ Джером Девід Селінджер. Ловець у житі: Шістнадцятирічного Голдена Колфілда вкотре виключають зі школи-інтернату. Він постійно у сумнівах, що йому робити далі. Хлопець просто хоче від усіх щирості, тим паче – від дорослих.

Вілбур Сміт. Пірати. Без права на порятунок. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Авторка: Вілбур Сміт (Wilbur Smith)

Країна походження: ПАР

Назва оригіналу: Those in Peril

Мова оригіналу: англійська

Рік видання: 2011

Рік перекладу: 2012

Перекладач: Віктор Шовкун

Видавництво: Клуб Сімейного Дозвілля

 

В цій історії про боротьбу з сомалійськими піратами Вілбур Сміт не цурається гидких образів. Катування, ґвалтування і вбивства тут не просто як мимовільні згадки, а описані в моторошних подробицях. «Гра престолів» на цьому фоні здається читанкою для дітей. А ще тут багато расизму. Звісно, вустами героїв автор пояснює, що не всі араби – покидьки, але Гектор Крос, головний герой, готовий обезлюднити весь Пунтленд. А ще Сміт не гребує вбивати головних героїв (ні, на щастя, не того, про якого я написав). Думаю, порівняння з циклом Мартіна тут було не зайвим.

Отже, яхту, на якій перебуває Кейла Беннок, захоплюють пірати. Кейла – та ще паскудниця, але її мати Гейзел готова на все заради порятунку доньки. На щастя, вона мільярдерка і на неї працює рембоподібний, макклейнопикий офіцер у відставці Гектор Крос. Тому, сомалійські пірати, готуйтеся до повної анігіляції.

Ця книжка – не така шаблонна, як «Око тигра», але їй вистачає своїх недоліків.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Вілбур Сміт. Сонячний Птах: Горбань доктор Кейзин, археолог і викладач, здавна дружить з красенем Стевенсантом, мільярдером і філантропом. Вдвох вони вирушають у експедицію, яка має докорінно змінити наше уявлення про історію Африки.

→ Вілбур Сміт. Око тигра. У пошуках скарбів: Гаррі був контрабандистом, але зараз розважає багатих туристів. Та старі друзі з криміналу не дають йому спокою, і він вплутується в карколомну пригоду, де його чекає кохання, небезпека і затонулі скарби.

→ Джордж Мартін. Гра престолів: Жив-був собі намісник, який був змушений загнати себе в пастку, стати правою рукою короля, тому що йому не залишили іншого вибору. І це порушило баланс в усьому королівстві. І все, що робиш, розхитує ситуацію тільки сильніше.