Підсумки книжкового виклику на 2019

Настав час підбивати підсумки книжкового виклику, який я оголосив собі рік тому.

До прочитання було заплановано 77 творів, 12 з яких не вдалося прочитати: п’ять я не знайшов у мережі безкоштовно, без реєстрації і смс (до придбання на Амазоні я не дійшов, знову), а сім книг я просто не встигнув прочитати. Цього року я прочитав 65 творів, і це мій найпродуктивніший рік. Він також відзначився найбільшою кількістю хороших книжок: шістьом я поставив 9 з 10 і ще двадцять одна отримала вісімку. Я читав розповіді зі «Скайріма», монографію про переклади Шекспіра, українську та американську поезію, есеї Славінської.

Отже, без зайвих слів – книги, які варто було прочитати цього року:

1. Елвін Брукс Вайт. Павутиння Шарлотти

Щоб врятувати свого друга, порося Вілбура, павучиха Шарлотта створює диво, яке напевне приверне увагу багатьох гостей, – вона вплітає у свою павутину слова, які вихваляють Вілбура, і робить його знаменитим. Ця пречудова дитяча книжка говорить про дружбу, дорослішання, смерть.

2. Девід Мітчелл. Хмарний атлас

Локальна боротьба не несе глобальних наслідків, але її суть залишається та ж, що й суть світових конфліктів, це та ж сама катастрофа, тільки в іншому масштабі. Різниця тільки в тому, що одні катастрофи руйнують життя окремої людини, а інші – життя всього людства.

3. Вільям Ґолдінґ. Володар мух

Хлопці, найменшим з яких шість років, потрапляють на безлюдний острів. Коли зникають умовності, які в попередньому житті утримували їх у рамках моральності, вони перетворюються на дикунів, поволі втрачаючи людські обличчя.

4. рупі каур. молоко і мед

Мені ніколи не зрозуміти жінок. Наші світи – тільки дотичні, ми доповнюємо одне одного, а не заповнюємо, тож зрозуміти, що у них всередині, мені годі. Але Рупі принаймні тицяє мені пальцем на те, чим саме чоловіки завдають жінкам болю.

5. Кен Ґрімвуд. Replay

Життя можна прожити, як сам забажаєш, щоб не шкодувати про втрачені можливості, але другого шансу воно не подарує. Проте саме це стається з Джеффом Вінстоном, який помирає у 43 і прокидається у 18.

6. Говард Філіпс Лавкрафт і Роберт Гейворд Барлоу. Нічний океан

Впівока побачені моторошні події породжують в душі героя сумніви, чи дійсно самотність панує на тому морському березі, куди він приїхав, щоб заспокоїти виснажену душу і тіло.

7. Пола Гоукінз. Дівчина у потягу

З вікна потяга Рейчел спостерігає за подружжям Джейсона і Джесс, і мріє про їхнє щастя (за відсутності власного)… допоки Джесс не зникає.

8. Марґарет Етвуд. Сліпий убивця

Під поверхнею приховані ниточки, і простеживши, куди вони ведуть, дізнаєшся, хто за них смикав, а кому не поталанило стати справжнім сліпим убивцею.

9. Джонатан Л. Говард. Картер і Лавкрафт

Коли-небудь здавалося, ніби ви не в своєму часі або взагалі не в своєму світі? Це тому, що в 1920-их світ перевернули догори дриґом.

10. Говард Філіпс Лавкрафт і Зелія Бішоп. Курган

Головна мета людства, на мою думку, – це пізнання світу. Навіть під тонким шаром ґрунту ховаються таємниці, загублені тисячоліття тому.

11. Бен Ааранович. Річки Лондона

12. Шарлотта Бронте. Джейн Ейр

13. Умберто Еко. Ім’я рози

14. Сюзанна Коллінз. У вогні

15. Френсіс Бернет. Таємний сад

16. Робер Мерль. Мальвіль

17. Халед Госсейні. Ловець повітряних зміїв

18. Ніл Стівенсон і Ніколь Ґалланд. Злет і падіння ДОДО

19. Леся Українка. Лісова пісня

20. Блейк Крауч. Темна матерія

21. Халіл Жибран. Пророк

22. Карел Чапек. Війна з саламандрами

23. Томас Стернз Еліот. Поетичні твори. Коментоване видання. Том 2

24. Петро Яценко. Нечуй. Немов. Небач

25. Стівен Хокінг. Короткі відповіді на великі питання

26. Марсель Пруст. Віднайдений час

27. Деніел Кіз. Війни Мілліґана

Вільям Ґолдінґ. Володар мух. Відгук

Ця книга намагається відповісти на те ж питання, що й «Мальвіль» Мерля: що станеться, якщо відібрати ту опору, яка тримала нашу цивілізацію? Чи зможемо ми відтворити втрачене?

На жаль, хлопці у романі Ґолдінґа виявляються у значно скрутнішому становищі. Вони потрапляють на безлюдний острів, не маючи нічого, крім спогадів і навичок. І, коли зникають умовності, які в попередньому житті утримували їх у рамках моральності, вони перетворюються на дикунів. Вони стають ніби проміжною ланкою між двома групами, виділеними Мерлем. Перші – це очікувані, а тому не дуже страшні, розбійники. Другі – це моторошна і безтямна зграя, яка пожирала колоски, наче сарана. Через цю втрату людського обличчя страшні і хлопчики у Ґолдінґа.

«І в їхньому колі Ральф – з брудним тілом, сплутаним волоссям і невитертим носом – оплакував кінець невинності, чорноту людського серця і падіння крізь повітря щирого, мудрого друга на імення Роха»

Опинившись на самоті, у тісному товаристві, хлопці все більше починають покладатися на інстинкти. Людина недалеко відійшла від звіра, то чи можна дивуватися вчинкам дітей в ситуації, сприятливій для деградації гуманізму, якщо освіченіші і врівноваженіші дорослі провадять війни у часи, коли ми майже у всьому відчуваємо достаток?

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Робер Мерль. Мальвіль: Атомна війна знищила майже все людство. Лише скеля врятувала замок Мальвіль і кількох людей, які в ньому зібралися. Вони змушені підлаштовуватися під нові умови і будувати своє маленьке суспільство.

→ Джон Вуд Кемпбелл-молодший. Хто йде?: Людство вважає себе володарем світу. Але деякі речі можуть поставити нас на коліна. Це майже трапилося, коли антарктична експедиція знайшла заморожене тіло прибульця.

→ Карел Чапек. Війна з саламандрами: Людство починає промислову експлуатацію підводних істот і настільки захоплюється спокусою легкої наживи, що не в змозі зупинити механізм, який саме ж і запустило в дію.

Робер Мерль. Мальвіль. Відгук

Ми надто покладаємося на інфраструктуру, на техніку, на наукові досягнення. Кожен з нас користується результатами праці, мабуть, мільйонів наших попередників і сучасників. А що буде, якщо залишитися без надбань цивілізації? Чи зможемо ми відтворити бодай щось із втраченого?

«Кінець світу, або радше кінець світу, в якому ми жили досі, почався в найпростіший і якнайменш драматичний спосіб. Погасло електричне світло»

(Тут і далі цитати з книги Робер Мерль. Мальвіль / пер. з фр. Г. Філіпчука. – К. : Радянський письменник, 1975. – 407 с.)

Коли гурт друзів спустився у льох, щоб побалакати з Еманнуелем Контом, який там працював, на поверхні пройшла короткочасна атомна війна, яка знищила майже все людство. Лише скеля врятувала замок Мальвіль, льох на його дворі і тих кількох людей, які в ньому зібралися. Стикнувшись із загрозою повного вимирання людства, Еманнуель і його друзі змушені підлаштовуватися під нові умови і будувати своє маленьке суспільство.

«Людина – єдина жива істота, яка може подумати про власну смерть, і тільки її єдину ця думка доводить до розпачу»

Героям пощастило народитися у сільській місцевості. Вони здатні забезпечити себе базовими потребами – їжею, житлом і захистом. Містяни, я гадаю, за таких умов фактично були б приречені. Мерлю, як на мене, вдалося описати постапокаліптичний світ майже без прикрас (найстрашнішим був сюжет з першим врожаєм), хоча сучасніший автор не оминув би й тем гомосексуалізму чи канібалізму, і не було б у Мальвіля майже бездоганного лідера.

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Джон Вуд Кемпбелл-молодший. Хто йде?: Людство вважає себе володарем світу. Але деякі речі можуть поставити нас на коліна. Це майже трапилося, коли антарктична експедиція знайшла заморожене тіло прибульця.

→ Карел Чапек. Війна з саламандрами: Людство починає промислову експлуатацію підводних істот і настільки захоплюється спокусою легкої наживи, що не в змозі зупинити механізм, який саме ж і запустило в дію.

→ Герберт Джордж Уеллс. Війна світів: З Марса на Землю прибувають циліндричні капсули. Істотам, які в них ховаються, судилося за лічені дні здолати організований опір і повернути навтікача уряд найвеличнішої держави.

Джон Вуд Кемпбелл-молодший. Хто йде? Відгук

Людство вважає себе володарем світу. Але деякі речі можуть поставити нас на коліна.

Це майже трапилося, коли антарктична експедиція знайшла заморожене тіло прибульця. За всіма розрахунками, він мав бути мертвим, однак розтанув, і виявилося, що він вміє копіювати інші організми. Тепер всіх долає параноя, оскільки ніхто не може бути впевненим, хто стоїть поряд з ним – людина чи монстр.

«Оце так, який же довірливий гурт із нас буде! Кожен стежитиме за сусідами з найвищим проявом довіри… Я починаю розуміти, що Коннакт мав на увазі, коли сказав: "Якби ж ви бачили свої очі"»

Обсяг закороткий, не дуже звичні діалоги. Проте сюжет мені сподобався. Йому не вистачило, мабуть, лавкрафтівської безнадійності.

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Карел Чапек. Війна з саламандрами: Людство починає промислову експлуатацію підводних істот і настільки захоплюється спокусою легкої наживи, що не в змозі зупинити механізм, який саме ж і запустило в дію.

→ Герберт Джордж Уеллс. Війна світів: З Марса на Землю прибувають циліндричні капсули. Істотам, які в них ховаються, судилося за лічені дні здолати організований опір і повернути навтікача уряд найвеличнішої держави.

→ Нік Каттер. Глибина: Всі персонажі, які опинилися на підводній станції, поступово і безповоротно божеволіють. І, що найважливіше, спасіння серед реальності немає. Залишається лише порівняне спасіння у самому божевіллі.

Ніл Стівенсон і Ніколь Ґалланд. Злет і падіння ДОДО. Відгук

Що як існує наукове обґрунтування магії – тобто її відсутності?

Мелісанда Стоукс була тільки рада, коли майор Трістан Лаєнс запропонував їй полишити викладання в Гарварді і за великі гроші перекласти документи для таємної державної організації, яку він представляє. Історичні свідчення підтвердили здогадки секретного крила армії, що колись існувала магія і хтось намагається її воскресити. Щоб Сполучені Штати обігнали у цьому весь світ, ДОДО (Департамент особливих діахронічних операцій) звертається до професора на пенсії, який здатен створити середовище, в якому можлива магія, починає співпрацювати з останньою відьмою на планеті, яка сама знаходить протагоністів, і перетворюється з двох ентузіастів на мультимільярдну організацію, яка шукає практичне застосування магії (зазвичай для потреб військових).

«Дорогий читачу, ускладнення присутні завжди. Кожного бляха разу»

Я з дитячим захопленням читав перші розділи і проковтнув кінець, але те, що було між ними, не справило на мене особливого враження. Автори занадто захопилися наданням автентичного вигляду цій розповіді: вона подається у вигляді щоденників, листів, чатів. Третя з п’яти частин взагалі спрямована не на розвиток сюжету, а на свідчення того, як тісне коло друзів розширилося до бюрократичної, але потужної корпорації. Це дуже сповільнює читання. Однак роман ще примітний тим, що найвагомішим наслідком використання магії, схоже, тут стало повернення Криму Україні.

«Так, генерале Фрінк, сьогодні Крим – це частина України. Може, Ви маєте той же туманний спогад, що і я, і він швидко згасає, про російське вторгнення, якого ніколи не було. Ніби воно нам наснилося, а спогад про сон розвіює конкретніша реальність нового дня»

Вторгнення, якого не було. Українці відчують в цьому додаткову іронію.

Незаповнені пробіли натякають на можливе продовження роману. Або ж автори, як і я, гадають, що не варто бути всевидющими, а краще дати певну волю фантазії читача.

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Джонатан Л. Говард. Картер і Лавкрафт: Коли-небудь здавалося, ніби ви не в своєму часі або взагалі не в своєму світі? Може, це тому, що в 20-их роках минулого століття Г. Ф. Лавкрафт і Рендольф Картер перевернули світ догори дриґом.

→ Бен Ааранович. Річки Лондона: В центрі міста хтось обезголовив чоловіка. Констебль Пітер Ґрант зустрічає свідка, який стверджує, що бачив, як був скоєний злочин, але, на жаль, він не зможе дати офіційне свідчення. Справа в тому, що він привид.