Жоріс-Карл Гюїсманс. Облат. Відгук

Після багаторічних болісних роздумів Дюрталь остаточно пов’язує своє життя з релігією. Йому пропонують стати облатом в монастирі Валь-де-Сан. Облат – це не чернець, але він сповідує ледь не чернече життя, хоча й має деяку свободу. На жаль, одночасно у Франції починаються утиски чернецтва…

Я помітив два цікаві збіги з книгами, які читав/слухав цієї ж осені. По-перше, про справу Дрейфуса багато було написано у циклі «В пошуках утраченого часу» Марселя Пруста. Там хоч і не згадувалося жодного разу, як вона вплинула на монастирі, але країна та ж і доба та ж, і теж наголос на достеменність подій, тому обидва автори не могли залишитися осторонь такого важливого процесу.

По-друге, я звернув увагу на слово «доксологія». Це молитва, яка прославляє Бога. Це слово було в «Таємному саді» Френсіс Бернет, де наприкінці вона все звернула до релігії. Той момент виглядав дивним і штучним. А у Гюїсманса його використання виглядає природним.

Твори про Дюрталя пронизані одним мотивом і водночас дуже різні. То він погрузає у містицизм, то шукає себе, то оспівує Шартрський собор. «Облат» – це зовсім інша книга, вона насичена стількома подіями, як жодна попередня. Тут Дюрталь нарешті знаходить спокій, але від цього удар стає ще сильніший. І, до речі, є багато книг, коли герої позбавляються всього, що в них є, – але в матеріальному сенсі. А чи не набагато гірше, коли позбуваєшся всього в духовному сенсі?

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Жоріс-Карл Гюїсманс. На шляху: Сенс всього роману – знайти себе, пізнати себе як зсередини, так і зовні. Коли Дюрталь повертає вбік, Гюїсманс неодмінно направляє його у вірне русло необхідними рядками з житія святих, мучеників чи блаженних.

→ Жоріс-Карл Гюїсманс. Собор: Продовження попередньої книги. Дюрталь прагне зближення з Богородицею, якій присвячений Шартрський собор, але досі пручається, коли доводиться робити вибір на користь життя в духовній гармонії.

→ Жоріс-Карл Гюїсманс. На причалі: Жак Мерль і його дружина Луїза їдуть з Парижа. Гюїсманс тверезими очима Жака зруйнував всі романтичні стереотипи щодо краси села і природи. Але не треба розчаровуватись в романі, якщо сам роман – про розчарування.