Петро Яценко. Нечуй. Немов. Небач. Відгук

Чи варто в першу чергу відзначити, що це стімпанк? Або ж варто зробити наголос на фольклорних мотивах? Сюжет, однак, зав’язаний і на першому, і на другому, і ці особливості неможливо розглядати окремо одне від одного. Але про все по порядку.

Іван Левицький з дитинства боїться механізмів, які – чого вимагає жанрова приналежність – буяють в Російській імперії. Проте через ваду серця він змушений погодитися на операцію, внаслідок якої його серце замінюють на механічне. У цьому не було б нічого незвичного, але його справжнє серце є предметом давньої гри і належить – буквально – не тільки йому одному.

І саме це є родзинкою. Стімпанк – це лише привід, причина, фон. Насправді ж зміст книги визначають фольклорні, або ж магічні, елементи: галицькі опирі, безкінечна суперечка невмирущих володарів світу – і дещо прозаїчніші таємні товариства. Намішано тут, зізнаюся, чимало, але вагомої шкоди це не завдає.

Серед переваг – нелінійність сюжету і камео історичних постатей.

Серед недоліків – відсутність переліку справжніх/вигаданих персонажів, малий обсяг і відчуття незавершеності. Умовна сторінка про опирів, сторінка про помсту, ще трохи – про останні роки письменника. Де жирна крапка?

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Ольга Лучук. Пантелеймон Куліш і Микола Лукаш: перехресні стежки перекладачів: Тут подаються життєві шляхи і перекладацькі підходи двох митців, і навіть наведений повний Кулішів переклад «Троїла та Крессиди» разом з численними примітками.

→ Сергій Бут. Аляска: Рятувальника Антона прямо в гідрокостюмі доставляють з церкви, де він шукав порятунку від привида, до психіатричної клініки у відділення для найважчих випадків. Там він але стикається з каральними методами вітчизняної медицини.

→ Бен Ааранович. Річки Лондона: Пітер Ґрант стає помічником Томаса Найтінґейла –єдиного легального чарівника Лондона, який захищає спокій Її Величності від всього надприродного. Якщо вас цікавить, чи відомо їй про це, то я відповім: звісно.