В дитинстві я не читав художньої літератури,
я читав книги про динозаврів. Але, мабуть, моєю улюбленою книгою була «Екзотична зоологія» Ніколая Нєпомнящого. Саме тому бестіарій, укладений Борхесом ніби
повертає мене у дитинство.
Автор описує тварин та істот з міфів і
фольклору настільки академічно, наскільки це можливо. Звісно, він наголошує на
тому, що всіх цих тварин породила людська уява і їх не зустріти в природі. Але
разом з тим він додає наукового відтінку, вказуючи джерела у вигляді античних і
середньовічних текстів, а наведені цитати дозволяють серйозніше сприймати
вигадки. Є навіть уривки, запозичені з творів колег по цеху: Кафки, Льюїса, По.
Колись я вже читав «Книгу вигаданих істот» (я
давній шанувальник Борхеса), але вперше роблю це українською мовою. На мою
професійну думку, книга перекладена на відмінно. Єдине зауваження – щодо передачі
деяких власних назв з англійської. Як перекладач в першу чергу з іспанської
Сергій Борщевський, можливо, не дуже обізнаний з «війною» за правильну транслітерацію
власних назв.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Хорхе Луїс Борхес. Фунес пам’ятущий: Неназваний
оповідач пропонує зібрати у книгу спогади про Іренео Фунеса. Він вважає, що
Фунес, який відзначався незрівнянною пам’яттю, заслуговує на те, щоб його
пам’ятали інші.
→ Воґін Джарт. Фейфолкен: Писар Торбад Галзік
замовив чарівне перо, в яке вселили дух даедри на ім’я Фейфолкен. Той виявився
настільки могутнім, що будь-що, написане пером, ставало шедевром. Проте сила
даедри почала лякати писаря.
→ Карел Чапек. Війна з саламандрами: На
одному з островів Малайського архіпелагу капітан ван Тох зустрічає земноводних,
які вміють ходити на задніх лапах і виявляють зародки інтелекту. Зрештою він починає
промислову експлуатацію підводних істот.
Немає коментарів:
Дописати коментар