Не можу не провести паралелі між «Маятником
Фуко» і «Ім’ям рози». Перша книга – іронічна і про фабрикацію істини, друга –
серйозна і про пошук істини. В цьому протистоянні я надаю перевагу все ж першій
теорії змови, але змушений розповісти про другу (проте, чи є там змовники, я не
скажу).
В 1327 році має відбутися теологічний диспут
між представниками Папи Римського та монахами-міноритами. В монастир, де
відбудеться зустріч, прибуває англієць Вільям, колишній інквізитор, і його
писар, новіцій Адсо, щоб підготувати все до перемовин. Принагідно абат
монастиря доручає Вільямові розслідувати загадкове убивство одного з
ілюстраторів. Всі ниточки ведуть в бібліотеку, доступ до якої йому заборонено.
«У світлі цих роздумів бібліотека здалася
мені місцем ще бентежнішим. То було місце тривалого, вікодавнього
перешіптування, невловної бесіди між одним пергаменом і другим, живим
створінням, вмістилищем сил, яких не годен приборкати людський розум,
скарбницею породжених багатьма умами тайнощів, які пережили смерть тих, хто їх
породив або зберіг для інших»
(Тут і далі цитати з книги У. Еко. Ім’я рози:
роман: нова авт. редакція 2012 р. / Пер. з іт. і глосарій М. Прокопович. –
Харків : Фоліо, 2013. – 766 с. – ISBN 978-966-03-6385-4.)
З трьох пластів, які прослідковуються в
сюжеті – детективна історія, історичний роман з безліччю алюзій і філософські
роздуми – я більше тяжію до серединного. Поняття світу-бібліотеки і бібліотеки
в голові перегукуються з «Вавилонською бібліотекою» Борхеса, одним з моїх
улюблених оповідань. Не дарма ж тут з’являється сліпець Хорхе. А постійні
дискусії і монологи про природу віри нагадують мені останні праці Гюїсманса,
який міг сторінка за сторінкою смакувати одну й ту ж тему. Тобто, все це написано
ніби для мене.
«Врешті, завдяки моєму терплячому відтворенню
передо мною вималювалась своєрідна мала бібліотека, символ тієї великої,
зниклої – бібліотека, складена з уривків, цитат, недописаних речень, фрагментів
книжок»
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Хорхе Луїс Борхес і Адольфо Бйой Касарес. Шість головоломок для дона Ісидро Пароді: Двоє дотепників вирішили написати
декілька детективних історій. Приготуйтеся до численної кількості алюзій,
самостійно віднайти які здатні тільки втаємничені.
→ Жоріс-Карл Гюїсманс. Собор: Ця книга є одою
Шартрському собору, але також присвячена різноманітним аспектам католицького
символізму – які думки мали європейські містики і навіть перші Отці церкви про
рослини, тварин, кольори, запахи тощо.
→ Клайв Стейплз Льюїс. Відкинутий образ: Вступ до літератури Середньовіччя і Відродження: Цитати, зміст яких нам,
здавалося б, цілком зрозумілий, майже безперечно потребують тлумачення з огляду
на відмінний від нашого світогляд людей Середньовіччя.
Немає коментарів:
Дописати коментар