Прочитано в рамках проекту Африка.
Автор: Марія Еуженія Нето (Maria
Eugénia Neto)
Країна походження: Ангола
Назва оригіналу: …E nas florestas os
bichos falaram…
Мова оригіналу: португальська
Рік видання: 1977
Рік перекладу: 1982
Перекладач: Василь Ксьондзик
Видавництво: Веселка
Дружина першого президента Анголи теж
подалася в літературу. Ця коротка казка (для молодшого шкільного віку, запам’ятайте!)
– про те, як звірі вирішили допомагати партизанам у боротьбі проти
колонізаторів: нападати на ворогів, підкладати вибухівку під їхні будинки тощо.
Це для дітей молодшого шкільного віку, ага. Тут, звісно, є моралізаторство щодо
того, як людина поводиться з природою, проте... Здається, переклали цю казку
лише тому, що чоловік авторки був президентом прихильної до СРСР країни.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Агостіньйо Нето. Священна надія: Майбутній
перший президент незалежної Анголи пише про тягар рабства і вільне майбутнє.
Акцент робиться на тому, що африканці готові досягати висот. А ще тут танцюють
усі – і в’язні, і пралі.
→ Бонні Лубега. Великий край диких звірів: Царство звірів дізнається про існування двоногих істот, ворожих до
тварин. Піддані пропонують царю леву свої послуги у захисті царства. І зрештою
їм доводиться стикнутися із жорстокою людиною…
→ Рок Крепен Мфані Піно. Африканські казки: Тут є п’ять казок, які пояснюють зокрема, чому бегемоти майже не
вилазять з води, чому в слонів лише одна дитина тощо. Казки лише трохи
осучаснені, проте загалом це нагадує фольклор, а не авторську казку.
Немає коментарів:
Дописати коментар