На час публікації (12.10.2021) українською перекладено 23 розділи з 139
(читати тут),
тим паче це неофіційний переклад, тому будь-які назви подаю по-своєму. Почати
слід з короткого (а потім довгого) переказу:
Залишки людства оточили себе трьома колами довжелезних високих стін, а по
інший бік блукають вічно голодні на людське м’ясо титани – дебелі, до сміху
безмозкі, але майже нестримні. Після століття життя у безпеці (або ж у клітці –
але так думає меншість) зовнішню стіну пробивають, як їх згодом назвуть,
Титан-Колос і Титан-Броня – створіння небачених досі розмірів і очевидно
свідомі своєї мети. Територію між першим і другим муром, яку до цього заселяли
люди, тепер захоплюють звичайні титани, а двоє названих зникають.
Ерен Єґер, Мікаса Аккерман і Армін Арлерт, які ще дітьми застали
руйнування першої стіни, проходять навчання і вступають до лав розвідки, призначення
якої – винищення титанів. Мета Ерена – знищити всіх цих тварюк до останньої,
Мікаса хоче його захистити, а Армін – стати сильним, як його друзі. Проте в
першому ж бої Ерена проковтує титан. Гурт вцілілих оборонців оточено, але, коли
здається, що надія втрачена, один із титанів зненацька постає проти решти і
долає їх. На загальний подив, із тіла титана-бунтаря вилізає проковтнутий
раніше Ерен.
У війську висновують, що люди можуть перетворюватися на титанів, і Ерена
вирішують використати у боротьбі проти кровожерливих ворогів. Водночас нові
знання про природу титанів підштовхують до підозри: а чи немає інших людей, які
здатні за бажанням перетворюватися на титанів (як-от вочевидь ті двоє, що
пробили стіну), і чи не ховаються такі перевертні по цей бік стін? І, якщо
розвивати попередню думку, то виходить, що всі титани, навіть ті звичайні і
тупі – це трансформовані люди.
Відкрити спойлер ↴
Поступово розкривається, хто ховається за тим чи тим розумним Титаном
(їх я буду писати з великої літери, щоб відрізняти від звичайних): вже відомі
Титан-Колос (Бертольт Гувер), Титан-Броня (Рейнер Браун), Титан-Жінка (Енні
Леонгарт), Титан-Щелепа (Імір), Титан-Вістря (Ерен Єґер) – за дивним збігом,
всі з одного випуску військової академії (так, серед них були зрадники) – і
Титан-Звір, чия особистість буде встановлена потім. До того ж, інша випускниця
з їхньої групи – Кріста Ленц – є позашлюбною донькою короля, і насправді її
звати Гісторія Рейсс. Її батько наказує військовій поліції викрасти Ерена й
Гісторію. Розвідницькому корпусу стає відомо про цю змову, яка поставила б
хрест на спробах повернути втрачені землі завдяки Ерену. Розвідники планують
влаштувати державний переворот, посадовивши на трон Гісторію як єдину
спадкоємицю престолу.
Після викрадення Гісторія дізнається від батька, що всю його родину
вбили, а вона залишилися у нього одна; а Ерен дізнається, що це вдіяв його
батько Гріша. Той у формі Титана-Вістря, який тоді йому належав, проковтнув
одну з доньок Рейсса, яка володіла силами Титана-Засновника, після чого вколов
Ерену сироватку, перетворивши його на звичайного титана, і дозволив сину
проковтнути себе. Сила двох титанів перейшла до Ерена, але силами
Титана-Засновника – зокрема здатністю стирати пам’ять іншим людям і
контролювати титанів (серед них – сплячих титанів, які, виявляється, є
фундаментом стін і можуть спустошити весь світ, якщо їх розбудити) – цими
силами він не може користуватися, тому що тільки особи королівського роду
здатні на це.
Щоб повернути ці здібності, Гісторія мусить з’їсти Ерена, але
відмовляється, коли розуміє, що всі її попередники, хоч і були такими
могутніми, та все ж вирішували не боротися з титанами, які пожирають людей. А
все тому, що їхню волю підкорювала свідомість Карла Фріца – того короля, котрий
збудував стіни. Він відмовився від будь-якого спротиву, і тепер ця клятва
обмежує і його нащадків, його воля переходить із покоління в покоління і
стримує всі думки про зміну усталеного порядку. Лише деякі роди генетично
здатні опиратися спотворенню пам’яті й знають, що відбувається насправді.
Більшість із них таким чином укріплюють становище Корони, а ті, хто виступив
проти, як-от Аккермани, лишилися всього і були змушені повільно вгасати. Однак
колись Аккермани були головними охоронцями королів і досі ховають у собі нестримний
опір силам Титана-Засновника.
Придушивши змову, Гісторію коронують. Ерен навчається цементувати тіло
свого Титана, як це робили титани стіни, і таким чином вдається нарешті
затулити діру в зовнішній стіні, розбиту ще тоді, коли він та друзі були
дітьми. Проте на місці операції на розвідників нападають Титан-Звір (чиє
справжнє ім’я – Зік), Титан-Колос, Титан-Броня і новий титан – Титан-Віз (потім
відкриється ім’я його власниці – Пік Фінґер). Армін отримує сироватку і
проковтує Бертольта, переймаючи у того сили Титана-Колоса, а інші нападники рятуються
втечею після поразки.
Після бою розвідники навідуються до зруйнованого будинку Єґерів і
знаходять записи Гріші Єґера – батька Ерена і прийомного батька Мікаси. Згідно
з ними, людство за стінами не винищене, а він сам прибув з країни під назвою
Марлі. Він коротко переповідає історію: дві тисячі років тому жінка на ім’я
Імір (на честь якої назвали ту, котра зараз володіє силами Титана-Щелепи)
начебто домовилася з Дияволом, щоб отримати силу титанів; кохаючи короля Фріца,
вона одружилася з ним, народила йому дітей і звідти пішли елдійці; після смерті
її душа розділилася на дев’ять Титанів, які збудували Елдійську імперію; Елдія
поневолила Марлі, усіляко пригноблюючи її народ; проте близько сотні років тому
між елдійцями спалахнула громадянська війна, якою скористалися марлійці і самі
поневолили деспотів; марлійці взяли під контроль сімох Титанів з дев’яти, а
тодішній король Фріц зі жменькою підданих втік на острів Парадіс, де оточив
себе трьома стінами; решта елдійців залишилася жити в гето, влаштованих для них
марлійцями, фактично помінявшись із ними місцями.
Гріша Єґер був членом підпільної організації, яка в Марлі боролася за
реставрацію Елдії, вважаючи, що історії про кривавих елдійців – це брехня, що Марлі
насправді переписала підручники так, щоб виправдати своє знущання над
елдійцями. Гріша одружився з Діною Фріц – спадкоємицею Імір Фріц з роду, що
залишився в Марлі – і в них народився син Зік. Бажаючи запустити свого крота до
системи, який потім стане у пригоді їхньому руху опору, вони віддали сина на
тренування до спеціального загону марлійської армії, але натомість семирічний
Зік здав своїх батьків владі. Змовників, зокрема Грішу і Діну, доправили на
Парадіс – так весь світ називає острів із трьома стінами – і почали перетворювати
на чистих титанів (тобто тих безмозких, без особливих здібностей, які просто
жеруть людей – ось звідки вони беруться за стінами).
Проте серед марлійських офіцерів, які перевозили тоді елдійських
реставраторів, опинився Ерен Круґер – елдієць, який приховував своє походження
і працював зсередини державного апарату Марлі, звідки і керував діями
реставраторів. Круґер, який таємно зберігав у собі Титана-Вістря, врятував
Грішу і доручив тому місію: вколоти собі сироватку, стати чистим титаном,
проковтнути Круґера і таким чином перейняти сили Титана-Вістря, знайти короля за
стінами, переконати його розпочати війну за відновлення Елдії або ж самому
заволодіти Титаном-Засновником, щоб зробити те саме. Сам Круґер цього зробити
не міг, тому що на кожному Титані лежить «прокляття Імір» – після отримання
сили їм залишається жити тринадцять років, і час Круґера добігав кінця. Отже,
Гріша проковтнув Круґера і мав протягом тринадцяти років втілити цей задум у
життя.
З цих спогадів Ерен Єґер, якого Гріша, очевидно, назвав на честь свого
рятівника, висновує, що все ж уміє певною мірою застосовувати сили
Титана-Засновника. Під час одного з боїв він вдарив чистого титана, яким, за
збігом обставин, була перетворена Діна Фріц, під час дотику передав на неї всю свою
ненависть і змусив інших титанів накинутися на титана Діни. Також у ньому
пробудилися спогади, коли його торкалися Гісторія та її батько. Отже, доторк
особи з королівського роду дозволяє йому застосовувати сили Титана-Засновника: з
реальності поза нашим виміром (її назвали Координатою), де сходяться незримі
шляхи всіх елдійців, він здатен на них впливати, яку б форму вони не займали –
людську чи титанічну. Однак він приховує свої здогадки від інших, адже,
дізнавшись про це, Гісторію можуть використати як знаряддя – перетворити її на
чистого титана і тримати її завжди десь поблизу, щоб Ерен міг торкнутися її і проявити
повну силу Титана-Засновника. А він не може дозволити, щоб таке зробили з
близькою для нього людиною.
Попри такі важки думки, найбільше Ерена непокоїть інше: десь за океаном
є держава Марлі, яка кілька років тому почала наступ на Парадіс і не
зупиниться, поки не знищить усіх острів’ян. Це підтверджується новими військовими
експедиціями Марлі на Парадіс, які, однак, долаються силою нещодавно отриманих
Титанів. Серед прибулих марлійців є ті, хто готовий співпрацювати з
острів’янами, проте зрозуміло, що більшість громадян цієї країни все одно
вороже ставиться до народу, що вміє перетворюватися на титанів і віками їх
пригнічував. Тому за кілька років Ерен, всупереч наказам, проникає в Марлі,
прикидаючись пораненим солдатом-елдійцем зі спеціального загону, який, як нам
відомо з нотаток Гріші, марлійська армія створила зокрема для братовбивчої
війни.
Саме в цей час родина Тайбурів, яка володіє останнім, дев’ятим Титаном
– Титаном-Молотом – влаштовує фестиваль, на якому збирається проголосити
хрестовий похід на Парадіс. Але фестиваль – лише ширма: Тайбурам відомо, що
ворог уже зачаївся поруч, і цей рід таємних правителів Марлійської держави
(так, ці елдійці таємно керують марлійцями, які пригноблюють інших елдійців –
так Тайбури спокутують гріхи предків) готовий пожертвувати собою і сотнями
інших життів, щоб показати, що острів’яни – і справді дияволи. І Єрен потрапляє
на гачок, приносячи спустошення елдійському місту. Тепер світом розлетяться чутки,
що нібито Парадіс став на шлях до спустошення планети. І нібито нема іншого
вибору, ніж знищити їх першими.
На допомогу Ерену прибувають острів’яни і разом вони долають опір
марлійського війська, а Ерен поглинає Титана-Молота. Але Ерена не збираються вибачати
за самовільну операцію. У розпал суперечки Ерен зізнається Мікасі й Арміну, що
ненавидить їх, бо вони не розуміють, як це – жити вільно, чим відштовхує від
себе друзів. Тепер вони не знають, чи можна йому довіряти і які у нього справжні
наміри. Острів’яни також захоплюють Титана-Звіра – Зіка Єґера, в якому тече
королівська кров (і, на щастя, він не пов’язаний клятвою Карла Фріца, тому що
походить з іншої гілки родини). Виявляється, що це він, а не Ерен, спланував
напад на Марлі, бажаючи звести разом королівського нащадка, котрого не
контролює миролюбна свідомість Карла Фріца (це Зік), і того, хто володіє Титаном-Засновником
(а це Ерен), завдяки чому можна буде сповна скористатися здібностями останнього,
розбудити сплячих титанів стіни і використати їх для захисту Парадісу, допоки там
не знайдуть спосіб остаточно вберегти себе від знищення.
Зік зв’язався зі своїм однокровним братом Ереном через спільників, які
ховалися серед захоплених членів марлійських експедицій. Ті лише підігравали
острів’янам, але тепер повстають під проводом братів Єґерів проти нерішучого
уряду Парадісу. Єґеристи захоплюють владу на острові. Весь цей час вони
розповсюджували серед війська острів’ян марлійське вино з домішкою
спинномозкової рідини Зіка, яке, оскільки він королівського роду, діє на
елдійців як щось на зразок сироватки – але не робить їх титанами одразу, а
тільки вмикає в організмі цю можливість. Якщо Зіку вдасться перетворити всіх
елдійців на титанів, він – за допомоги Титана-Засновника, яким наразі володіє
його брат Ерен – сподівається зробити їх усіх безплідними і тим самим позбавити
страждань їх та їхніх ненароджених дітей. Саме такою загальною евтаназією Зік
бажає позбутися ненависті, якою сповнений до елдійців увесь світ.
Внаслідок боротьби Зік смертельно поранений і потрапляє в інший вимір,
де вперше бачить ту саму Координату. Якась дівчинка відбудовує його понівечене
тіло і оживляє його. Це – Імір Фріц, яка застрягла тут. Армін сподівається, що
Зіку все ж не вдалося переконати Ерена в необхідності такого радикального плану,
і Ерен просто користується можливістю отримати силу королівської крові і
врятувати Парадіс, не вдаючись до викорінення своєї раси. Виявляється, що це
справді так, коли Ерен і Зік нарешті вступають у тілесний контакт. Вони миттю
переносяться до Координати. Там Зік намагається показати Ерену, що шлях
обезпліднення єдино правильний, що Гріша нав’язав свої погляди (ніби Парадіс можна
врятувати по-іншому) Ерену і той тепер є рабом чужої, хибної ідеології. Щоб
остаточно переконати Ерена, Зік відправляє їх двох у подорож спогадами Гріші.
Саме це і було потрібно Ерену. Поміж видіннями він пояснює, що, володіючи
здібністю Титана-Засновника перетинати час, вже бачив саме це майбутнє і навіть
спланував його сам, що це він крізь ці спогади запустив певні процеси, що
призвели до поточної ситуації, як-от переконав Грішу з’їсти Рейссів, і що він
зробив це саме тому, що якраз і народився вільним і прагнув свободи, а не
підпав під вплив батьківських переконань.
Вирвавшись зі спогадів назад до Координати, Ерен переконує Імір Фріц
самій нарешті звільнитися, пробудити титанів стіни і націлити їх на ворогів
Парадісу. Титани стіни, звільнившись, починають марш на решту світу, а Ерен,
заручившись підтримкою Імір Фріц і поневоливши в собі Зіка, пробуджує повну
силу Титана-Засновника і перетворюється на найбільшого Титана в історії.
Проте інші герої не підтримують його ідеї стерти всіх і все з лиця
землі, і колишні вороги – деякі марлійці, острівні та материкові елдійці, та
дружні до них іноземці – подолавши суперечності, об’єднуються в невеликий загін.
На цей час Ерен уже стер із землі велику частину Марлі, але ще є шанс врятувати
людство. В намаганні переконати його зупинитися, новостворений альянс летить
йому на перехоплення, але під час польоту Ерен ненадовго переносить їх до
Координати, щоб пояснити, що не погодиться на будь-які перемовини і продовжить
знищувати ворогів Парадісу, але – навіть маючи здатність контролювати всіх
титанів, включно з тими, що є членами новоствореного альянсу – не буде забирати
у них можливості протистояти йому, адже багато хто з них – його друзі, а він і
почав усе це головним чином тому, щоб вони були вільними, навіть якщо це
означає вільними боротися з ним. Тому, він каже, зупинити його вони можуть,
тільки вбивши його.
Вирішальний бій відбувається біля марлійської авіабази. Марлійці
атакують Ерена на дирижаблях-бомбардувальниках, але він їх збиває. Тепер у них
залишається лише кілька гармат, і альянс дійсно єдиний, хто може врятувати
світ. Зважаючи на велетенські розміри Ерена, альянс висаджується прямо йому на
спину. Їхня мета – зупинити марш титанів стіни, вбивши Зіка, місцеперебування
якого невідоме, і здолати Ерена, щоб той позбувся сил Титана-Засновника. Але
Ерен одразу ж по висадці відроджує Титанів з минулих поколінь, відпучковуючи їх
зі свого тіла, а Арміна, в чиїх руках перебуває, мабуть, найсильніший Титан –
Титан-Колос – ковтає один з ворожих Титанів. Альянсу поки що доводиться
боротися з Ереном самотужки.
Армін потрапляє до Координати, де зустрічає Зіка. Той не спиняє титанів
стіни, тому що розчарувався в житті. Проте Армін схиляє його до боротьби, нагадавши,
що в житті є багато приємних дрібниць і заради них варто жити. Зік, згадавши,
як був позбавлений дитинства через те, що його віддали до війська, що йому
промивали мізки і офіцери, і батьки, але він мав проблиски щастя, погоджується
з Арміном і, залишивши Координату, набуває фізичної форми для того, щоб його
могли вбити і тим самим зупинити марш титанів стіни. Армін теж звільняється з
Координати і йому вдається розірвати тіло Еренового Титана. У вирішальну мить
саме Мікаса, яка любила Ерена найбільше, обезголовлює його і зупиняє хаос. Імір
Фріц, яка весь цей час управляла Координатою, дозволяє Мікасі це зробити, бо
вони схожі одна на одну: Мікаса звільняється від кохання до Ерена (оскільки
вона з роду Аккерманів, то здатна опиратися волі Титана-Засновника, яким
володіє Ерен; почасти саме так вона змогла переступити через своє кохання) і
так само Імір Фріц звільняється від свого кохання до першого короля Фріца, яке
досі утримувало її та силу титанів, і своїм звільненням водночас позбавляє
елдійців здатності перетворюватися на титанів. Тепер вони – просто люди.
До друзів повертається спогад, який Ерен, використавши свої сили, колись
стер із їхньої пам’яті. Ще до атаки на Марлі він розповів їм, що бачив майбутнє
і його шлях – це єдиний можливий шанс подарувати їм свободу. Йому довелося
зробити себе головним антагоністом для всіх народів, щоб його друзі, вільні
робити будь-що на свій розсуд, могли зупинити його і постати рятівниками в очах
світу. І його план втілився у життя.
Цей подвиг дарує героям життя без страху до самої старості – саме те,
за що Ерен так довго боровся. Але пройдуть десятиліття і Парадіс спустошать.
Проте це вже не матиме значення, тому що Ерен дав своїм друзям те, що обіцяв, а
врятувати все людство просто неможливо, адже конфлікти – це у людей в крові. На
могилі Ерена виросте гігантське дерево, під яким, нам натякають, дріматиме той
Диявол, який дав елдійцям силу титанів, і чекатиме, мабуть, нового циклу величі
і падіння.
Перше, що впадає у вічі – який вузький світ (і світогляд) у жителів
Парадісу, і як він розширюється. В перших розділах – це просто боротьба проти
титанів. Далі зовнішня загроза зростає і зрештою це війна проти всього світу.
Після поколінь мирного життя їм доводиться відкривати нові горизонти – в усіх
сенсах. І вони переконуються, наскільки хистким був їхній спокій. Наприклад,
метою Ерена було просто вбити всіх титанів, але згодом – вбити всіх ворогів,
тих, хто відбирає свободу. Оскільки елдійців пригноблюють усі, то це означає
весь світ. Один з його військових командувачів зізнавався, що готовий стати різником,
лише щоб дати решті шанс на виживання. Уявімо, що Ерен через Координату почув
його слова і прийняв його доктрину.
Цікаво те, що в цьому конфлікті герої часто не помічали головного: усі
сторони намагалися врятувати людство. Тисячі та мільйони смертей з обох боків поклали
заради загального порятунку. Бо у кожного своє бачення, що є загрозою, і своє
бачення, що є спасінням. У всіх своя правда. Як це буває у справжньому житті, зійшлися
дві протилежні ідеї і по обидва боки вірили у свою правоту. Тільки спільний
ворог показав якийсь серединний шлях. І часто саме перед обличчям смерті
персонажі бачили безглуздість колишніх упереджень одне щодо одного.
Головною темою манги є свобода. І на цьому полі бою стикаються
протилежні ідеології. Марлійці вважають елдійців дияволами від народження, тому
відмовляють їм у свободі. Ерен же вважає всіх людей вільними від народження (і тут
важить саме його думка, а не думка решти елдійців – у нього ж бо сила
Титана-Засновника і він є головною фігурою на дошці). А оскільки всі люди
вільні, то вони вільні й протистояти йому (ага, хай спробують зупинити такого майже
всесильного велетня). По суті Ерен жертвує собою заради друзів, адже не раз їм
казав, що вони важать для нього більше, ніж будь-хто. Члени альянсу стають
героями, дарують Парадісу довгі роки миру – чи радше Ерен дарує їм довге,
мирне, вільне життя.
Не тільки Ерен боровся за свободу. Наприклад, Імір (та, що розвідниця)
вважала, що твоя доля не визначається при народженні. Шкода, що вона була ще та
брехуха. Після виснажливого шляху, подоланого героями, їм розкривають, що
насправді за них уже все давно було визначено: це майбутній Ерен спланував хід
подій. То де ж тут свобода? За що вони віддавали свої життя? Проте це, на мою
думку, було ще однією жертвою – тимчасове позбавлення свободи, щоб після смерті
Ерена всі могли її собі повернути. Тільки, якщо чесно, останні сторінки натякають,
що Диявол і сили титанів нікуди не зникли, і, мабуть, цикл за циклом будуть
чергуватися свобода і пригноблення. Завжди існуватиме насилля і насилля йому у
відповідь, і байдуже, хто його почав.
Буду песимістом і скажу: супремасизм укорінений у наше ДНК. Цикл не розірвати.
Загалом це такий твір, що складно запхнути все навіть в такий розлогий
відгук. Сюжет, який зміщує акценти і перекреслює попередні уявлення про істину-в-межах-цієї-конкретної-манги.
Передвістя і натяки про заключні події тягнуться з першого випуску. Безліч
персонажів, тем та ідей – жодні з них однозначні. Все це направду породжує
багато питань і часто нерозв’язних дилем.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Немає коментарів:
Дописати коментар