Завжди постає питання, чи можу я,
чоловік, адекватно сприймати такі твори? З одного боку, відповідь проста – ні,
я завжди буду далеким від найтонших, найпотаємніших жіночих переживань, навіть
якщо буду копирсатися в них до кінця свого життя; мені просто ніколи не стати
жінкою (і зміна статі – не панацея). З другого боку, попри це очевидне
обмеження, очевидним є і таке допущення: жінки пишуть не тільки для жінок. Так
само, відкрию секрет, чоловіки не пишуть тільки для чоловіків. Можна трохи
відійти вбік і почати полеміку про те, що Аманда Ґорман не пише, щоб її
перекладали виключно чорні молоді поетки. Але це вже перекладацьке і до відгуку
на роман має десятий стосунок.
Анотації дуже спрощують зміст книги.
От є, скажімо, «Лоліта», де про все розкаже дядько, а є «Ванесса», де про те
саме розкаже дівчина. Також помилкою стане шукати тут безперечну історію
кохання або, навпаки, деміфологізацію заборонених стосунків між дорослим чоловіком
та неповнолітньою дівчиною. Їхній емоційний зв’язок – це щось значно складніше.
І я не може не похвалити авторку. Вона писала книгу вісімнадцять років, і якщо
саме це дозволило їй вибудувати саме таку структуру, яка відкриває нові
подробиці якраз тоді, коли це необхідно, то така затримка була не дарма.
І от саме ця еволюція стосунків
ставить книгу на зовсім інший рівень. Можна прочитати перші розділи і повісити
ярлики: Стрейн – хижак, Ванесса – жертва. І хіба це не так, враховуючи, як він
скористався з її недосвідченості? І попри те, що вона вмовляла себе, що хоче
цього? Але з роками у них все по-іншому: вона залежна від нього, а він
дистанціюється. Проте і такий погляд дуже спрощує картину того, крізь що вони
пройшли і що чекає їх наприкінці. І, схоже, в цьому і є суть книги: тут немає
сенсу розжовувати, що є злочинець і є жертва, але куди важливіше те, як бачать
ситуацію вони самі. Ну і, звісно, якби вони сприймали її так само, як
суспільство, цієї книги не було б.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Джон Максвелл Кутзее. Безчестя: Викладач
спокушається на студентку, але через це його звільняють. Для нього цей роман
залишається чимось природним, що стається між чоловіком і жінкою, незалежно від
віку. Проте йому все ж вдається стати на місце її батьків.
→ Кадзуо Ішіґуро. Залишок дня: У
дворецького Стівенса завжди була мета і він до кінця своїх днів готовий до неї
йти. Роман не дає оцінку відданому служінню іншим… або світу. Книга просто
констатує факт – є люди, ладні віддати все заради інших.
Немає коментарів:
Дописати коментар