Прочитано в рамках проекту Африка.
Автор: Ат-Тахір Ваттар (الطاهر وطار)
Країна походження: Алжир
Назва оригіналу: اللاز; الزلزال
Мова оригіналу: арабська
Рік видання: 1974; 1974
Рік перекладу: 1982
Перекладач: Володимир Шагаль, Богдан
Вірин, Ігор Єрмаков
Видавництво: Дніпро
В першому романі чоловік на ім’я Туз
збожеволів і тепер повторює старий пароль революціонерів: «Річище висохло: на
дні самі камінці». Зробили його такими події революції. Колись він був останнім
покидьком і його ненавиділи всі знайомі, тож ніхто його не міг запідозрити,
коли він став до лав повстанців у алжирській визвольній війні проти негідників-французів.
І саме він, вже після свого викриття, врятував Каддура, одного зі спільників.
Цей роман – про гори жорстокості з
боку французів до алжирців. І алжирців до інших алжирців. Про розбрат серед
однодумців і доєднання до революції тих, хто до цього їй протистояв, а тепер
виграє за її рахунок.
В другому романі також є божевільний.
Мабуть, не збіг. Нова алжирська влада зазіхає на землю багатіїв, хоче її
націоналізувати. Тож директор столичної школи Абу Арвах повертається до
Константіни, свого рідного міста, де планує фіктивно переписати свою землю на
родичів, які зможуть стати повноправними власниками лише після його смерті. А
землю свою він здобув здебільшого, наживаючись на нещастях тих самих родичів. І
досі за фасадом щедрості їх зневажає. Як і зневажає місто, яке від часу його
останнього візиту сюди розрослося більш ніж утричі. В основному за рахунок
селян. Він ледь не наяву бачить, як їх поглинає пекло. От тільки вони не
змушені були б шукати тут кращої долі, якби такі, як він, не заграбастали собі
всю землю.
Історія ведеться з точки зору мудака,
який протистоїть поступу соціалізму, водночас Абу Арвах чує уривки розмов, в
яких народ міркує, як же добре їм жити за нового ладу. І тільки такі ж мудаки,
як він, буркочуть, проклинають комунізм і зітхають за добою
колонізаторів-французів. А наприкінці автор вивалює на головного героя навіть
більшу купу лайна, щоб переконати навіть сліпих, що він поганий і вочевидь те,
проти чого він виступає (ну, не знаю, наприклад комунізм), хороше.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Ясміна Хадра. Те, що день винен ночі: Під час визвольної війни Юнес опиняється на розломі між двома світами –
бідні і багаті, араби і колонізатори, свої і чужі. Він не хоче обирати свій бік
і позбувається всього.
→ Юсуф Аль-Куаїд. Війна на землі єгипетській: Сина сільського старости призивають в армію. Тож батько
звертається до рішали, який пропонує, щоб замість сина за підробними документами
пішов служити хтось інший.
→ Тахар бен Джеллун. Спалах. Заворушення в арабських країнах: Автор ще не знав, що ті самі Ємен, Лівія чи
Сирія, свободолюбні настрої яких він так звеличував, через десять років потому
досі перебуватимуть у стані громадянської війни.
Немає коментарів:
Дописати коментар