Dropdown Menu

субота, 15 січня 2022 р.

Каїсе-дра росте, де хоче. Антологія африканської поезії. Відгук

Каїсе-дра росте, де хоче. Антологія африканської поезії. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.
 
Рік перекладу: 2016
Перекладач: Оксана Куценко, Ганна Яновська, Олена Гусейнова, Тарас Малкович, Олеся Мамчич, Катріна Хаддад
Видавництво: Крок
 
Більше року я намагався отримати цей раритет. В антології зібрано двадцять поетів – 10 українських і 10 африканських – по три вірші від кожного, 10 есеїв від українці про те, що для них означає Африка, 10 біографічних довідок про африканців і по розвороту для ілюстраторки і редакторів. Вийшло непогане для початку ознайомлення з (в основному сучасною) африканською поезією.
 
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
 
Читайте також:
Леопольд Седар Сенґор. Поетичні твори: Це поєднання французької поетичної традиції з африканською. Серед усіх зібраних творів я б виділив поему «Чака». Це є інтерпретація класики африканської літератури – епічного роману Томаса Мофоли.
Агостіньйо Нето. Священна надія: Перший президент Анголи пише про тягар рабства і вільне майбутнє. Мені імпонує те, що колонізатори хоч і згадуються, але акцент робиться не на тому, які вони погані, а на тому, що африканці самі готові досягати висот.

Немає коментарів:

Дописати коментар