Прочитано в рамках проекту Африка.
Авторка: Леопольд Седар Сенґор
(Léopold Sédar Senghor)
Країна походження: Сенегал
Назва оригіналу: Oeuvre poetique
Мова оригіналу: французька
Рік видання: 1990
Рік перекладу: 2018
Перекладач: Ірина Садиго, Оксана
Куценко
Видавництво: Видавництво Жупанського
Вірші Сенґора – це поєднання
французької поетичної традиції з африканською. Ніби цього було недостатньо, щоб
ускладнити життя читачам, автор додає дрібку інших деталей. По-перше, він є
дещо герметичним; у нього часто повторюються певні образи, які потребують
тлумачення. По-друге, більша частина його віршів (є все ж певна кількість
нормальних) має порівняно зменшену частку дієслів, через що складно зрозуміти,
що в них відбувається.
Серед усіх зібраних творів я б
виділив поему «Чака». Це є інтерпретація класики африканської літератури –
епічного роману Томаса Мофоли. Сенґор звів обличчям до обличчя легендарного і
сумнозвісного Чаку з Глухим Голосом. У французькій мові, якою він писав, «voix
blanche» зазвичай означає «монотонний або придушений голос», але є і більш
буквальний переклад – «білий голос», тобто голос білої людини. І от Чака веде
діалог з тим голосом, який зробив із нього в очах усього світу кровожерливого
звіра. Якщо потрібна якась цитата, то ось вона. Вустами Чаки Сенґор промовляє: «Ні
я не поема що сипле дзвінким камінням / Ні я не створюю поему, я той хто її
супроводжує».
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Немає коментарів:
Дописати коментар