Прочитано в рамках проекту Африка.
Автор: Варсан Шайр (Warsan Shire)
Країна походження: Кенія
Назва оригіналу: Souvenir; Midnight
in the Foreign Food Aisle; Nail Technician as Palm Reader; The Ugly Daughter;
The House; Her Blue Body Full of Light; Backwards; What We Have
Мова оригіналу: англійська
Рік перекладу: 2019
Перекладач: Лесик Панасюк
Видавництво: Litcentr
Представлений тут вірш під назвою «Навспак»
я перекладав сам. Найбільше серед цієї добірки мені сподобався вірш «Будинок».
Він починається рядками: «Мама каже, що в кожній жінці є замкнені кімнати;
кухня хтивості, / спальня горя, ванна апатії. / Часом чоловіки — ті, що з
ключами, / а часом чоловіки — ті, що з молотками». За структурою він нагадує
поему Міни Лой «Пісні для Джоаннеса» (яку я теж перекладав). І схожий на поему
також тим, що просякнутий жіночністю. Проте тон зовсім інший: у Лой – це (нестандартне)
освічення в коханні; у Шайр (прізвище якої я все ж переклав би як Шире) – нагадування,
що чоловіки приходять і уходять, і не завжди можуть достукатися (до серця).
Хоча вони радше шукають у жінки інші двері, if you know what I mean.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Немає коментарів:
Дописати коментар