Пітер Абрагамс. Дорогою грому. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Пітер Абрагамс (Peter Abrahams)

Країна походження: ПАР

Назва оригіналу: The Path of Thunder

Мова оригіналу: англійська

Рік видання: 1948

Рік перекладу: 1973

Перекладач: Михайло Харенко

Видавництво: Дніпро

 

Ленні Сварц – мулат. Він отримав науковий ступінь в Кейптауні і повертається до рідного Стіллевельда, в якому проживають такі ж «кольорові», як він. У містечку немає своєї школи, якою можуть похизуватися навіть чорні з сусідньої долини, але Ленні збирається це виправити. Його мета – покращити рівень життя кольорових і йому не завадить навіть заздрість місцевих білих фермерів – значно менш освічених, але значно більш привілейованих.

Одна з білих – Сарі Вільєрс – заінтригована тим, як вільно він себе поводить у присутності африканерів, наскільки він не схожий на інших кольорових, починає бачити в ньому тільки людину. І, чого приховувати, між ними спалахують заборонені (зважаючи на місце і час подій) почуття. Ленні доведеться переосмислити свій світогляд, який він вже вважав вільним від упереджень. А тут ще ж і є таємниця старого будинку на пагорбі! Словом, вельми оригінальний роман.

Здається, це вперше мова саме про мулатів, а не чистих чорношкірих африканців. І ледь не вперше відсутній присмак комунізму. Сюжет простий – кохання між людьми з двох різних таборів, і їхньому союзу протистоятимуть. Тільки такий очевидний сюжет африканські письменники чомусь оминали.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Філіс Олтмен. Закон хижаків. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Філіс Олтмен (Phyllis Altman)

Країна походження: ПАР

Назва оригіналу: The Law of the Vultures

Мова оригіналу: англійська

Рік видання: 1952

Рік перекладу: 1961

Перекладач: І. Коваленко

Видавництво: Держлітвидав України

 

Ще одна історія про дурника, який вірив, що освіта врятує його від пут. Тільки дурників тут багато, а не один.

Табо Таеле працює розсильним в компанії білих, але його несправедливо заарештовують. Хоч начальник і був лояльним, але в останню мить не заступився. От і вирішив Таеле будь-що змінити лад, але як саме – то не ваша справа.

Давід Нкозі повертається з війни. Йому пообіцяли щедру винагороду і відшкодування збитків, але на ділі він отримує дулю. Тож доводиться звертатися до Таеле, який організовує спілку, що бореться за права африканців. Тільки в спілці цій зібралися: безідейний, користолюбний і некомпетентна. І численні члени, які хтозна за що заплатили внески.

Метою авторки вочевидь було на противагу цій неорганізованій боротьбі показати силу профспілок, на користь яких мав би зробити вибір Нкозі. Адже якщо ослухаєшся, то отримаєш по голові. Майбутнє – за профспілками!

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Нельсон Мандела. Довгий шлях до свободи: Нельсон Мандела майже все життя прожив у країні, де значення мав тільки погляд білої людини і її думка. На щастя, доживав він свій вік уже в країні, про яку мріяв.

→ Алекс Ла Гума. В кінці сезону туманів. Час сорокопуда: Бейкс змушений жити у підпіллі, перебиваючись по конспіративних квартирах, розносити ночами листівки із закликом до опору і раз-по-раз озиратися, шукаючи очима поліцію у цивільному.

Юсуф Аль-Куаїд. Війна на землі єгипетській. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Юсуф Аль-Куаїд (يوسف القعيد)

Країна походження: Єгипет

Назва оригіналу: الحرب في بر مصر

Мова оригіналу: арабська

Рік видання: 1978

Рік перекладу: 1983

Перекладач: Андрій Рильський, Валерія Кирпиченко

Видавництво: Дніпро

 

Сільському старості приходить телеграма: сина призивають в армію. А час нелегкий – триває війна з Ізраїлем. Хоч син цей аж п’ятий за ліком, йому не світить відстрочка, а сам староста божиться, що за інших обставин сам би відправив його захищати Батьківщину, та все ж він знаходить причини, чому той має лишитися. І от староста звертається до рішали, який пропонує, щоб замість сина за підробними документами пішов служити хтось інший, і вибір падає на сина сторожа, у якого просто немає інших перспектив.

В книгу також втулили коротке оповідання «Журба моя, Абу Заабаль». Ізраїль скидає бомбу на єгипетський завод, гине сімдесят цивільних. Кожен громадянин оплакує їх по-своєму, кожного ця війна вже зачепила по-своєму.

Аль-Куаїду не пощастило жити в такий гіркий момент в історії Єгипту. Щойно завершилася Друга світова, а на порозі утворилася держава, яка для усього арабського світу як скалка в одному місці, а особливо для її сусідів. За пару десятиліть Єгипет провів з Ізраїлем кілька війн і, на жаль, не дуже успішних. Смуток невдач відчувається в оповіданні, а в романі показано, що ворог так само може бути в тилу, серед своїх.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Ізідор Окпевхо. Останній обов’язок: Триває громадянська війна між народами ігабо і самба. Мукоро Ошевіре арештовують за сприянню заколотникам. Його дружина Аку змушена покладатися на допомогу корисливого вождя Тодже.

→ Пепетела. Майомбе. Муана Пуо: Під час визвольної боротьби в ангольському прикордонні сформовують новий партизанський загін. Майомбе – це передусім ліс, тобто місце, де багато часу проводиш наодинці зі своїми думками.

→ Тахар бен Джеллун. Спалах. Заворушення в арабських країнах: Автор ще не знав, що ті самі Ємен, Лівія чи Сирія, свободолюбні настрої яких він так звеличував, через десять років потому досі перебуватимуть у стані громадянської війни.

Ізідор Окпевхо. Останній обов’язок. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Ізідор Окпевхо (Isidore Okpewho)

Країна походження: Нігерія

Назва оригіналу: The Last Duty

Мова оригіналу: англійська

Рік видання: 1976

Рік перекладу: 1983

Перекладач: Соломія Павличко

Видавництво: Дніпро

 

У Зонді, прототипом якої є Нігерія, триває громадянська війна між народами ігабо і самба. Федеральні війська відбили місто Урукпе і майже всі самба втекли з нього. Мукоро Ошевіре, одруженого на жінці-самба, арештовують за сприянню заколотникам.

Саме такі події розгортаються до початку книги. А вже з перших сторінок ми дізнаємося, як ситуацію бачать різні дійові особи. Аку, дружина Ошевіре, стає ізгоєм, закутим у власному помешканні, бо походить з ворожого народу. Тодже, місцева шишка, поки Ошевіре (що був його конкурентом) у в’язниці, намагається підкотити до Аку і таким чином самоствердитися. Капітан Алі, голова військової адміністрації, намагається пильнувати за станом у місті, але проблема Аку забирає у нього дедалі більше часу. В інших жителів міста теж свій погляд, і ми бачимо думки малого сина; солдата, котрого приставили охороняти жінку і хлопчика; знахаря, який допомагає Тодже повернути його чоловічу силу; племінника Тодже, з каліцтва якого той постійно збиткується.

В центрі роману – поневіряння Ошевіре, ув’язненого через наклеп, і його дружини Аку, котра змушена покладатися на допомогу корисливого Тодже. Завжди десь за кутом лунають звуки війни, але вони не відволікають від головного.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Пепетела. Майомбе. Муана Пуо: Під час визвольної боротьби в ангольському прикордонні сформовують новий партизанський загін. Майомбе – це передусім ліс, тобто місце, де багато часу проводиш наодинці зі своїми думками.

Анрі Лопес. Новий романс. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Анрі Лопес (Henri Lopes)

Країна походження: Республіка Конго

Назва оригіналу: La nouvelle romance; Tribalik

Мова оригіналу: французька

Рік видання: 1976; 1972

Рік перекладу: 1985

Перекладач: Віктор Коптілов

Видавництво: Дніпро

 

Головний твором книги є однойменний роман. В ньому Б’єнвеню Н’Кама – найвідомішому футболісту країни – доводиться працювати на офісній роботі, адже спорт в Конго – справа не прибуткова. А грошей завжди не вистачає, адже треба підтримувати престиж – їздити на дорогій тачці, розважатися, платити за друзів і коханок, з якими він постійно зраджує дружині. Після однієї з гулянок він просипає роботу і його звільняють. Через зв’язки його влаштовують у посольство в Бельгії. І поступово оповідь переносить свій фокус на його дружину Валі. Поки чоловік займається казна чим, вона потерпає – і в фізичному, і в духовному сенсі. Життя з ним не виявилося малиною, а тут ще переїзд до незнайомої країни. Але ж і у неї є свої прагнення. Якщо чесно, дуже незвичний роман з тієї причини, що африканський автор у 70-их приділив таку увагу питанню реалізації жінок не як домогосподарок чи матерів, а як осіб з такими ж потребами, як у чоловіків (я не про таких чоловіків, як Б’єнвеню).

Ця ж тема зачіпається в одному з коротких оповідань, наведених наприкінці книги. Так, книга складається з роману і збірки оповідань, просто на обкладинці про це нічого не написано. Так от, у збірці автор торкається деяких з тих тем, навколо яких обертається роман. В основному його цікавлять вади конголезького суспільства, на вирішення яких часто немає відповідей.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Алекс Ла Гума. Блукання вночі. Уїлсон Катійо. Син рідної землі: Ла Гумі вдалося неймовірно влучно описати вуличне життя – злочинців, жебраків, голод, пиятику, свавілля поліції, страхи простого люду.

→ Алекс Ла Гума. В кінці сезону туманів. Час сорокопуда: Бейкс змушений жити у підпіллі, перебиваючись по конспіративних квартирах, розносити ночами листівки із закликом до опору і раз-по-раз озиратися, шукаючи очима поліцію у цивільному.

→ Пепетела. Майомбе. Муана Пуо: Під час визвольної боротьби в ангольському прикордонні сформовують новий партизанський загін. Майомбе – це передусім ліс, тобто місце, де багато часу проводиш наодинці зі своїми думками.

Чінуа Ачебе. Втрачений спокій. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Чінуа Ачебе (Chinua Achebe)

Країна походження: Нігерія

Назва оригіналу: No Longer at Ease

Мова оригіналу: англійська

Рік видання: 1960

Рік перекладу: 1965

Перекладач: Володимир Митрофанов

Видавництво: Дніпро

 

Обі Оконкво ловлять на хабарі. У якихось двадцять фунтів. І ніхто не може в це повірити, зважаючи на його походження і переконання. Щоб зрозуміти, що сталося, доведеться почути його історію.

Обі був першим хлопцем у своєму місті, якого відправили на навчання до Англії. Громада виділила 800 фунтів стипендії за умови, що він повернеться і щомісяця віддаватиме по 20 фунтів боргу. До того ж, після чотирирічного навчання йому як одному з небагатьох освічених фахівців одразу дали високооплачувану державну посаду – тепер він сам приймав заяви на отримання стипендії. Та є проблемка: з високою посадою приходить велика відповідальність – і великі витрати. Життя у столиці коштувало надто дорого, щомісячна сплата боргу висіла тягарем на шиї, за навчання молодшого брата доводилося платити з власної кишені, на ньому ж – рахунки за лікування матері. Таким чином від нечуваної для декого зарплати йому не перепадало майже нічого. А ще дошкуляло те, що через забобони люду, думка якого його не надто й цікавила, він все ж не міг одружитися на дівчині, яку кохав.

Оскільки про суд за хабарництво ми дізнаємось у першому розділі, не буде спойлером додати, що Обі зрештою довелося стати на хибний шлях. Дарма, що його батько, ревний християнин, виховав із сина чесну людину. Дарма, що Обі повертався до Нігерії з наміром зробити свій маленький внесок до знищення корумпованої системи. Дарма, що він завжди мав категоричну думку щодо хабарів. Все це було даремно, тому що невмолиме життя зламало його і він, рятуючись, став тим, проти кого боровся.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Бернар Буа Дадьє. Клемб’є: Клемб’є потрапляє до училища в Сенегалі, де збирають найкращих студентів Французької Західної Африки. Там він залишається працювати клерком, поки не вирішує повернутися на Батьківщину, де його саджають за активізм.

→ Алекс Ла Гума. Блукання вночі. Уїлсон Катійо. Син рідної землі: Два твори під однією обкладинкою. В другому головний герой думає, що вивчиться і перед ним відкриється весь світ. Натомість він стикається зі справжнім, немилосердним життям.

→ Камара Лай. Малий африканець: Колись цілим світом для автора був лише його дім і майстерня батька-золотаря. Поступово світ малого розширився і його покликали продовжити навчання до Франції, що символізує відрив від традиційного ладу або просто від батьків.

Пепетела. Майомбе. Муана Пуо. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Пепетела (Pepetela)

Країна походження: Ангола

Назва оригіналу: Mayombe; Muana Puó

Мова оригіналу: португальська

Рік видання: 1979; 1978

Рік перекладу: 1985

Перекладач: Андрій Бережний

Видавництво: Дніпро

 

Була, мабуть, якась традиція в Союзі пхати під одну обкладинку по два твори від одного автора. І які ж різні! Почну з другого – він коротший і тьмяніший. Маска Муана Пуо використовується в обряді ініціації і ніби втілює в собі предків. Ця коротка поема в прозі, назвімо її так, розповідає про боротьбу кажанів і круків за мед – це алегорія на тубільців і колонізаторів. Зрештою кажани перемагають і перетворюються на людей. Двоє з них, впізнаючи одне одного з часів свого кажанячого життя, колихають свої лямури-тужури.

В «Майомбе» ж усе значно серйозніше. Під час визвольної боротьби в ангольському прикордонні сформовують новий партизанський загін. Життя партизана за небезпекою не може зрівнятися ні з чим іншим, тому героям доведеться пережити чимало. Тут старший інтелігент-команданте, молодший і недосвідчений у всіх аспектах життя комісар, зовсім юний і амбітний оперативний помічник створюють владний тріумвірат, над ними – корумпований тиловик, під ними – збірна солянка з різних племен, яка тамує в собі бажання перерізати одне одному горлянки і так само померти заради товаришів. Багато уваги приділяється стосункам необбитого в любовних справах комісара і Ондіни, яка здатна розчавити його своєю вільністю.

Але Майомбе – це передусім ліс, тобто місце, де багато часу проводиш наодинці зі своїми думками. Тому в цьому творі багато роздумів – до того ж поданих з різних точок зору – і дискусій, інколи багатосторонніх, на найрізноманітніші теми: кохання, відданість, дисципліна, свобода, міжплемінна ворожнеча. Автору вдалося, не відриваючись від сюжету, показати рушій кожного персонажа, що саме їх привело до збройної боротьби. Так, і про комунізм там теж є, але переваги цього роману з верхом нівелюють цей недолік.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Алекс Ла Гума. В кінці сезону туманів. Час сорокопуда: Бейкс змушений жити у підпіллі, перебиваючись по конспіративних квартирах, розносити ночами листівки із закликом до опору і раз-по-раз озиратися, шукаючи очима поліцію у цивільному.

Алекс Ла Гума. В кінці сезону туманів. Час сорокопуда. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Алекс Ла Гума (Alex la Guma)

Країна походження: ПАР

Назва оригіналу: In the Fog of the Seasons' End; Time of the Butcherbird

Мова оригіналу: англійська

Рік видання: 1972; 1979

Рік перекладу: 1980

Перекладач: Ганна Книш; Андрій Петренко

Видавництво: Молодь

 

Перший твір.

Бейкс – один із останніх борців за свободу африканців, якого ще не вистежила біла влада Південної Африки. Він змушений жити у підпіллі, що кілька днів змінювати місце проживання, перебиваючись по конспіративних квартирах у прихильних до визвольного руху громадян, розносити ночами листівки із закликом до опору і раз-по-раз озиратися, шукаючи очима поліцію у цивільному. Вельми детально описано побут підпілля і передано напругу, з якою доводиться миритися його членам.

Другий твір.

Комівояжер Едгар Стоупс застрягає в провінційному містечку зі зламаною машиною, адже лагодити її нікому – всі готуються до молебню на прихід дощу. Він, нащадок англійців, з відразою ставиться до місцевих бурів-африканерів, збірним образом котрих є Ханнес Меулен – молодик, який без конкуренції проходить до Парламенту. Колись через жорстокість Меулена помер брат Шилінга Муріле – чорношкірого служника, який, відсидівши вісім років у в’язниці, хоче нарешті поквитатися з кривдником. Вождя ж його племені, який плазує перед владою, ця ж влада понизила до звання старости, і тепер сестра вже колишнього вождя закликає народ дати відсіч зазіханням білих на їхню родову землю. Багато різних людей опинилися тут водночас і їхні долі нерозривно сплелися.

Підсумок.

До цього я вже читав повість Алекса Ла Гуми і, якщо описати враження від усіх трьох… Цей автор просто якісно відрізняється від інших африканських письменників. Ясна річ, якщо його видавали в СРСР, значить, його твори мали відповідний ідеологічний відтінок: він писав про те, як африканці наближаються до повалення західної диктатури. Але ж, тут хоч і є ідеалізовані промови, йому вдалося написати те, що не тхне відвертою пропагандою. Кожному твору перш за все надано оригінальний сюжет, а вже потім йдеться про боротьбу і бла-бла-бла. І манера письма у автора нагадує стиль прогресивного, вибачте, капіталістичного письменника. Скажімо, події у «Часі сорокопуда» зображуються з точки зору кількох персонажів і у всіх свої гріхи, і якщо ти чорний, то це не робить тебе автоматично героєм. Якби когось і варто було зараз перевидати, то саме Ла Гуму.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Алекс Ла Гума. Блукання вночі. Уїлсон Катійо. Син рідної землі: Ла Гумі вдалося неймовірно влучно описати вуличне життя – злочинців, жебраків, голод, пиятику, свавілля поліції, страхи простого люду.

→ Нельсон Мандела. Довгий шлях до свободи: Нельсон Мандела майже все життя прожив у країні, де значення мав тільки погляд білої людини і її думка. На щастя, доживав він свій вік уже в країні, про яку мріяв.

→ Б’янка Мараїс. Мугикай, якщо не знаєш слів: Донька чорношкірої Б’юті зникає під час протестів. І хтось вбиває батьків дев’ятирічної білої дівчинки на ім’я Робін. Звісно, доля зводить їх разом, щоб показати, що раса не має значення.

Бонні Лубега. Великий край диких звірів. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Бонні Лубега (Bonnie Lubega)

Країна походження: Уганда

Назва оригіналу: The Great Animal Land

Мова оригіналу: англійська

Рік видання: 1971

Рік перекладу: 1990

Перекладач: Вячеслав Бусел

Видавництво: Веселка

 

Не пригадаю, яким я був у молодшому шкільному віці, тому не буду стверджувати, правильна позначка на цій книзі чи ні. Тому що це не просто забавна казка. Дитина, яка її читає, повинна розуміти, що люди знищують природу.

Починається все просто. У Тсаво, країні звірів, буйволи дізнаються про існування двоногих істот, ворожих до тварин. Вони обіцяють царю леву стати його охоронцями, але натомість він повинен зробити їм по два списи, які вони почеплять на голову. Так, одна за одною, тварини пропонують свої послуги у захисті царства. І зрештою їм доводиться стикнутися з людиною…

На завершальних сторінках казки багато жорстокості, тому, як я писав, дитина в цьому віці вже повинна усвідомлювати згубний вплив людини на природу.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Рок Крепен Мфані Піно. Африканські казки: Тут є п’ять казок, які пояснюють зокрема, чому бегемоти майже не вилазять з води, чому в слонів лише одна дитина тощо. Казки лише трохи осучаснені, проте загалом це нагадує фольклор, а не авторську казку.

→ Амос Тутуола. Питець пальмового вина: У чоловіка, який за своїм покликанням споживає багато пальмового вина, вмирає особистий винороб. Чуже вино йому не смакує, тому він відправляється в місто мертвих, щоб повернути служника.

Бернар Буа Дадьє. Клемб’є. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Бернар Буа Дадьє (Bernard Binlin Dadié)

Країна походження: Кот-д’Івуар

Назва оригіналу: Climbié

Мова оригіналу: французька

Рік видання: 1956

Рік перекладу: 1962

Перекладач: Євген Дроб’язко

Видавництво: Державне видавництво художньої літератури

 

Клемб’є вчиться старанно, тому його приймають у дедалі старші навчальні заклади. Закінчивши навчання в Кот-д’Івуарі, він їде до училища в Сенегалі, де збирають найкращих студентів Французької Західної Африки. Після навчання він залишається на десять років працювати клерком, поки не вирішує повернутися на Батьківщину. А там його саджають за активізм.

Дивно все ж африканські автори поводяться з часом. Дадьє, наприклад, детально описує те, що відбувається на базарі, і присвячує цьому кілька сторінок. Але фактично нічого не пише, скажімо, про роботу клерком або боротьбу за права африканців. Коли Клемб’є заарештували за його статті, я подумав: а він що, писав статті? Коли він взагалі встиг стати на цей шлях, якщо (за сюжетом) він щойно приплив додому? Автор подумки перестрибнув кілька років і вирішив, що деякі подробиці нам не важливі. А все ж акценти треба вміти розставляти.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Алекс Ла Гума. Блукання вночі. Уїлсон Катійо. Син рідної землі: Два твори під однією обкладинкою. В другому головний герой думає, що вивчиться і перед ним відкриється весь світ. Натомість він стикається зі справжнім, немилосердним життям.

→ Камара Лай. Малий африканець: Колись цілим світом для автора був лише його дім і майстерня батька-золотаря. Поступово світ малого розширився і його покликали продовжити навчання до Франції, що символізує відрив від традиційного ладу або просто від батьків.

→ Нельсон Мандела. Довгий шлях до свободи: Нельсон Мандела майже все життя прожив у країні, де значення мав тільки погляд білої людини і її думка. На щастя, доживав він свій вік уже в країні, про яку мріяв.