Френсіс Бернет. Таємний сад. Відгук

Поки що найкраща книга, яку я прочитав цього року, була дитячою. Ні, не ця, але, коли вже наприкінці четвертого розділу в мене навернулися сльози, я зрозумів, що це теж особлива книга.

«Таємний сад» – історія про те, як десятирічна Мері втрачає батьків і потрапляє не просто в маєток свого дядька, про якого раніше не чула, а в цілковито новий для себе світ. Спочатку вона вередує, адже звикла до цілодобової опіки, аж ось потрапляє туди, де багато чого доводиться робити самій. І саме це, схоже, підштовхує її до змін. Мері стає зовсім іншою – здоровою дитиною, знайомиться з чарівним Дікеном і захованим від неї Коліном, і водночас розкриває таємниці будинку і родини.

У цій книзі є трошки магії. Принаймні так змусив мене думати Колін. Адже природа – це і є щось магічне. Весна – це розквіт нового життя: саме це хотіла зобразити авторка. Персонажі твору переживають певні трансформації всередині і зовні, а в той же час в саду розпускаються квіти і вчаться літати пташенята. Зміни на краще викликали у мене райдужний настрій, і мене лише злегка дратувало наївне звертання до магії та релігійні нотки, які безперечно є даниною часу, а тому неуникні.

Книга також є наче сплавом двох творів, які я читав цього року і полюбив – це «Павутиння Шарлотти» і «Джейн Ейр». В першому так само ніби твориться якась магія і багато уваги приділяється стосункам з природою і тваринами зокрема. А в «Джейн Ейр» є великий напівпорожній маєток з таємницею і туди прибуває сирота, яка звикла до справжнього життя не набагато більше, ніж Мері.

Цю книгу я слухав через застосунок Абук і це вперше за понад десять років. Крім, власне, зручності формату – книгу можна слухати будь-де – голос дикторки був ніжний і заспокійливий, і чудово пасував до книги, а від ціни слиною захлинеться будь-який книголюб. Найкраще те, що я все одно збирався читати «Таємний сад» у жовтні, але відкрив каталог книг – і ось те, що я шукав. А ще, на щастя, всі зворушливі моменти прозвучали, поки я був удома, і не довелося плакати, наприклад, у маршрутці.

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Шарлотта Бронте. Джейн Ейр: Сирота Джейн Ейр знаходить собі місце гувернантки в маєтку Едварда Рочестера. В новому для себе середовищі вона пізнає нові для себе почуття – приязнь до господаря вже здається чимось більшим.

→ Елвін Брукс Вайт. Павутиння Шарлотти: Поросятко Вілбур знайомиться з павучихою Шарлоттою і вони стають друзями. Як справжній друг, Шарлотта рятує Вілбура від забою, зробивши його знаменитим.

Джвандзи. Відгук

Микола Климчук порадив прочитати – я купив.

Почну з того, що твір – це жанрово зовсім не моє. Зізнаюся, я колись читав Новий Заповіт заради притч, навіть дещо з тих Книг після Євангелій, про які більшість не чула. Але щось осіло на дно, я поставив пташку і на цьому все. Так само буде й тут.

«Ось я тут наговорив, але чи є глузд у моїх словах? Чи це щось таке [безглузде], наче я й не казав нічого?»

(Тут і далі цитати з книги Джвандзи / пер. з кит. Вон Гак. – К. : Сафран, 2019. – 308 с. – ISBN 978-966-97883-0-6.)

Але ж, крім оповідей, тут ще є параграфи, де викладаються якісь повчання, сухо, без розіграних сценок з давніми філософами чи правителями. І ось тут я виявився непідготованим. Попри розлоге вступне слово перекладача, примітки майже на кожній сторінці і відвідання зустрічі з перекладачем, десятки персонажів утворюють в моїй голові мішанину. Дійсно, «що більше слів, тим менше залишається глузду».

Колись мені дуже допомогла книга Клайва (того самого) Люїса «Відкинутий образ: Вступ до літератури Середньовіччя і Відродження». Раніше, читаючи про Середньовіччя, я сприймав усі відмінності з сучасністю просто як відмінності між культурами – такі самі, як існують і зараз. Проте ж тепер я розумію, що все значно серйозніше, – тодішній світогляд був цілковито відмінним від нашого. Так само – та й більше – з Давнім Китаєм. Я гадаю, варто було б видати вступну книгу про тогочасну філософію, а вже потім пропонувати твір, в якому вони займають свої кількадесят сторінок, до того ж, коли його автор(и) жартують з тебе, десь стверджуючи засади цих течій, а десь їх висміюючи, а ти не здатен збагнути, що вони роблять саме зараз.

«У світі є люди, що прагнуть підлатати себе науками і так дістатися до початку речей; у світі є люди, що прагнуть роздумами зробити себе витонченішими і так осягнути ясність ума. Усі вони люди темні і безпросвітні»

Та я не впевнений, що взагалі слід розбиратися у всіх тонкощах давньокитайської філософії. Щось мені підказує, що книга саме про це: мудреці замінили Правду (дао) знанням. То чи є сенс дошукуватися істини в їхніх словах, переданих нам пізнішими тлумачами?

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Халіл Жибран. Пророк: Пророк Алмустафа збирається залишити місто Орфалезу і повернутися на рідний острів. Проте містяни не хочуть відпускати мудреця, тому перед подорожжю він дає 26 коротких «проповідей».

→ Річард Бах. Джонатан Лівінгстон, мартин: Навіть дурна пташка зрозуміла, що будь-які обмеження – це тільки ілюзія. Не треба прагнути до свободи, не треба вірити, що ти вільний, треба знати, що ти вільний – і тоді ти будеш вільним.

→ Илокін. Жебрак / Злодій / Воїн / Король: Автора звати Ніколи і він пише про Хибні Мудрощі. Будь-яке повчання у цьому оповіданні зводиться до звичайного дотепу. Королівський титул тут фальшивий, землі – уявні, багатство – сумнівне, армія – удавана.

Тарас Береза. Скажи мені українською. Відгук

Вкотре Тарас Береза і видавництво «Апріорі» дивують особливим словником. Цього разу вони пропонують українські відповідники калькам з інших мов. Щось схоже було у виданні «Мова – не калька», та тепер маємо переклад у зворотному напрямі і змінену структуру.

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Тарас Береза. Мовою бестселерів: сучасний словник живої мови: Словник пояснює і подає приклади вживання найцікавіших сталих виразів. В якості прикладів використані уривки з декількох сотень творів української і зарубіжної літератури.

→ Тарас Береза. Гарна мова - одним словом: словник вишуканої української мови: До кожного слова тут підібраний приклад з прозових творів. Було опрацьовано майже п’ять сотень видань українських письменників і зарубіжних в українському перекладі.

→ Тарас Береза. Слова, що нас збагачують: словник вишуканої української мови: Тут вмістилося 992 статті. У кожній подано слово, потім його синонім або тлумачення і нарешті уривок із художнього твору, обов’язково поетичного.

Марсель Пруст. Віднайдений час. Відгук

Я перегорнув останню сторінку, виписав останню цитату і мені на очі навернулися сльози: нарешті я подолав Прустову епопею. Існує такий собі літературний оргазм, коли дочитав і відчуваєш себе на сьомому небі. А тут – ніби якась сумна радість, це досягнення вдарило по голові і я поки не можу розібратися у своїх почуттях.

Дія завершального роману (хоча у Пруста існування «дії» – питання суперечливе) розгортається багато років потому. Схоже, Марселю вже близько сорока, він все ще щось пише, все ще неодружений, все ще хворобливий. Повернувшись до Парижа, він йде до дукині Ґермантської, щоб повернути старі відчуття. Натомість його вражають зміни, які торкнулися знайомих, поява нових облич, тобто невпинна дія Часу, і він нарешті усвідомлює одну важливу річ: життя – це і є той художній твір, який він так давно хотів написати.

«Я збагнув, що єдиний матеріял для літературного твору – моє минуле життя; збагнув, що я збирав його в легких утіхах, ледарствах, ніжності й гризоті, що я запасав його, не маючи й гадки, чим керуюсь, навіть не сподіваючись, що ті запаси не пропадуть і що в тій, сказати б, зернині нагромаджені всі поживні речовини для майбутньої рослини»

В цьому томі досказані всі історії. Саме теперішнє підштовхує Марселя написати про минуле. І досвід підказує йому, чому його життя склалося саме так, а не інакше. Якби Сванн не порадив йому відпочити в Бальбеку, він ніколи б не познайомився з Альбертиною, ніколи б не зацікавився дукинею Ґермантською і хтозна, чи вартувало б його життя написаної книги.

«Скільки разів ці особи верталися до мене протягом свого життя, різні обставини якого появляли, здавалося, тих самих істот, але в різних подобах і щоразу з іншою метою! І строката розмаїтість точок мого життя, крізь які пройшла нитка життя кожної з цих осіб, сплутала кінець кінцем нитки, здавалося, найвіддаленіші між собою, немовби життя посідало тільки обмеженим набором ниток для мереження найрізноманітніших узорів»

Я вже кидав читати цикли і серії, навіть близько до їхнього завершення. Цю епопею, хай як тяжко вона мені не давалася, я подужав з почуття обов’язку – мені необхідно було дізнатися, як саме головний герой «врятувався», віднайшов утрачений час. Попри те, що рвати і різати ці талмуди вам ніхто не порадить, я буду поганцем і запропоную такий полегшений варіант:

1. На Сваннову сторону. Частина друга. Сваннове кохання – це повість всередині роману, яку можна читати осібно.

2. У затінку дівчат-квіток – про перше кохання і зародження нового.

3. Ґермантська сторона. Том II. Розділ другий – ледарювання і марність будь-яких прагнень.

4. Віднайдений час – зведення докупи всіх сюжетних ліній.

Така хитрість дозволить вам зекономити кілька тижнів – чи місяців – читання і скласти певну думку про семитомник, але попереджаю: в такому разі загубите багато важливого. А втім, його так само легко загубити у тому потоці свідомості на кілька тисяч сторінок, яким катує нас Пруст.

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Марсель Пруст. Альбертина зникає: Марсель здається трохи «живішим», він показує всю гаму емоцій, коли Альбертина зникає з його життя. І він нарешті починає писати. Час невмолимо наближає Велику війну.

→ Марсель Пруст. Полонянка: Щойно Альбертина здається Марселю нудною і його кохання до неї згасає, як нове полум’я ревнощів розпалює в ньому колишні почуття. А вона заради кохання погодилася жити з ним, але тепер опиняється в клітці.

→ Марсель Пруст. Содом і Гоморра: Марсель помічає неприродні звички барона де Шарлюса, потім йому натякають про такі ж нахили його любої Альбертини – яку він то любить і тому хоче її кинути, то розлюблює і тому хоче одружитися.

Марсель Пруст. Альбертина зникає. Відгук

Марсель нарешті здається трохи «живішим», він показує всю гаму емоцій, коли Альбертина зникає з його життя. І він нарешті починає писати – його публікують у «Фіґаро».

«Правда і життя важкі, я не здолав їх добре пізнати, і в мене лишилося від них враження, в якому туга, може, взяла гору над утомою»

(Цитата з книги М. Пруст. Альбертина зникає / Пер. з фр. А. Перепаді. – Х. : Фоліо, 2013. – 252 с. – ISBN 978-966-03-6156-0.)

Життя без Альбертини дозволяє йому втілити давню мрію – поїздку до Венеції. Час невмолимо наближає Велику війну, а його найкращий друг Сен-Лу знаходить несподівану наречену і в той же час ми дізнаємося про його не менш несподіване нове захоплення.

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Читайте також:

→ Марсель Пруст. Полонянка: Щойно Альбертина здається Марселю нудною і його кохання до неї згасає, як нове полум’я ревнощів розпалює в ньому колишні почуття. А вона заради кохання погодилася жити з ним, але тепер опиняється в клітці.

→ Марсель Пруст. Содом і Гоморра: Марсель помічає неприродні звички барона де Шарлюса, потім йому натякають про такі ж нахили його любої Альбертини – яку він то любить і тому хоче її кинути, то розлюблює і тому хоче одружитися.

→ Марсель Пруст. Ґермантська сторона: Марсель дорослішає. На певний час його захоплення жінками переривається захопленням вищим світом. Це така потрібна передишка в надміру розтягнутому оповіданні.