Dropdown Menu

субота, 14 жовтня 2017 р.

Клайв Стейплз Льюїс. Відкинутий образ: Вступ до літератури Середньовіччя і Відродження. Рецензія

Клайв Льюїс був не тільки автором циклу дитячих алегоричних романів «Хроніки Нарнії», а й визначним науковцем. Він працював у Оксфорді та Кембриджі, де сферою його діяльності була література Середньовіччя і Відродження. Перлиною його наукової творчості є книга «Відкинутий образ: Вступ до літератури Середньовіччя і Відродження», яка була видана вже після його смерті.
Серед книг, які я прочитав, слідом за художньою літературою найчастіше зустрічається нон-фікшн про Середні віки. Звичайно ж, ці книги часто ґрунтуються на літературних джерелах того ж періоду. І в той час як уривки з цих джерел пояснюють думку авторів, які їх наводять, але ті ж автори ніколи не пояснюють сам зміст обраних уривків. А як мене переконав Льюїс, пояснювати їх необхідно.
Образ мислення людей через кілька століть змінився, подекуди – кардинально. Модель світу, якою послуговувалися середньовічні люди, засновувалася на книгах попередніх етапів історії – це було мереживо зі знань, які передавалися з періоду античності, і переконань ранньохристиянських теологів. Льюїс розказує про потрійну душу людини, про планети, які є водночас богами, про те, як письменники переписували чужі твори, але поняття плагіату не існувало. Він подає загальні відомості про літературу і світогляд тих часів, потім заглиблюється у роботи, які заклали фундамент цього світогляду і сформували тогочасну модель світу. Також він розглядає структуру світу, земних і небесних мешканців, уявлення про історію, географію, зоологію, астрономію і освіту.
Ця книга наводить на думку, що цитати, зміст яких нам, здавалося б, цілком зрозумілий, майже безперечно потребують тлумачення з огляду на відмінний від нашого світогляд людей Середньовіччя. Слід бути обережним, сприймаючи їх так, наче це думки і слова наших сучасників.
«У первісному суспільстві культура вбирається частково несвідомо під час участі у споконвічних моделях поведінки і частково з розмов, від старійшин племені. В нашому ж суспільстві більша частина знань залежить, в крайньому разі, від спостереження. Але Середні віки покладалися передусім на книжки»
«Справжня причина, чому Коперник не наробив шуму, а Галілей здійняв бурю, цілком може полягати в тому, що перший висунув нову гіпотезу про рух небесних тіл, в той час як другий наполягав на ставленні до цієї гіпотези, як до істини. Якщо це так, то справжня революція полягала не у новій теорії, а у "новій теорії природи запропонованої теорії"»
«Нарешті, має бути дещо, що, саме по собі нерухоме, приводить у рух все інше. Це Джерело рушійної сили він [Арістотель] знаходить у повністю трансцендентальному і нематеріальному Богові, який "існує поза простором, і час не має на нього впливу"»
«Може скластися враження, наче середньовічні люди, на зразок гобітів професора Толкіна, полюбляли книги, які розповідали їм тільки те, що їм вже відомо»

Немає коментарів:

Дописати коментар