Здається, від цієї книги надміру оргазмують, тож
у мене питання: всі ці люди читали якісь інші антиутопії?
Гаразд, тут є одна оригінальна деталь. Після
перемоги фашизму з людей нижчих рас зробили сторів – людиноподібних тварин.
Стори виглядають так само, як люди, але, позбавлені людського виховання, вони
розумово скотилися до худоби. Вони працюють на людей, а також їх уживають в
їжу.
Звісно, тут виникає моральна дилема: чи не
канібалізм це? У більшості людей добряче промиті мізки, але у різника Дмитра
Огіна починають проростати зерна сумнівів.
То що там щодо інших антиутопій? Обережно,
попереду спойлери. Найочевидніше порівняння – з «1984» (бо це найрозкрученіша).
«451° за Фаренгейтом» – у той же кошик. Проте є предметніші порівняння. В
недолугому «2084» Сансаля так само незрозуміло, на чому тримається держава, бо
плюралізм думок нібито не заборонено, але частину людей не називають людьми
тільки через поверхневі розбіжності. Так само у Сансаля держава нібито охоплює
весь світ, але виявляється, що за гірським хребтом насправді є інша. Є паралель
і з «Атлант розправив плечі»: Огін прибуває в табір ПКГ, розташований посеред
гір. Чи не нагадує це те, що описано в третій частині «Атланта»?
А ще така річ: Огін на дозвіллі працює
журналістом. Мабуть, тому розділи книги чергуються з газетними вирізками. І
займають вони десь із половину обсягу не дуже товстої книги, тобто сюжету тут
не надто багато. І це я вже не кажу, що можна було глибше прописати душевні
муки героя (тим паче, оповідь іде від першої особи). Але такі методи завжди
загрожують опустити історію до нудного моралізаторства, тому хай йому.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Джордж Орвелл. 1984: Нещастя Сміта в тому,
що він мислить раціонально, він не навчився не помічати нелогічностей і
напівсвідомо коригувати не тільки свої дії, але також думки і – ще важливіше –
почуття на догоду Партії, як це вдається іншим.
→ Буалем Сансаль. 2084: Кінець світу:
Лікуючись від сухот, Аті випадає зі звичного режиму промивання мізків і це
дозволяє пробудитися роздумам про не бачений ніким Кордон і те, що за ним може
ховатися
→ Філіп К. Дік. Людина у високому замку: В
цьому альтернативному світі країни Осі здобули перемогу в Другій світовій
війні. Написане як диктат світогляду є складовою пропаганди, темою якої
просякнута вся книга.
Немає коментарів:
Дописати коментар