Пройшло три роки, відколи я прочитав першу
частину циклу. Щось забулось, щось миттєво згадалось, але одне залишилось
незмінним: стиль, форма, зміст – усе мені до смаку.
Молодий констебль Пітер Ґрант є учнем Томаса
Найтінґейла – єдиного офіційного чарівника Лондона, що робить його також
головою поліційного відділу, який займається магічними злочинами у столиці.
Пітер вже вміє формувати вогняні кулі, але дещо гірше йому вдається скеровувати
їх у потрібному напрямі і детонувати. Також він маленькими кроками просувається
в теорії магії і знанні магічного світу.
Чергова справа змушує їх мати справу з так
званими джазовими вампірами: хтось націлився саме на джазових виконавців і ті
раптово помирають один за одним. Дещо згодом сюди вплітаються шанувальники
фурі-двіжу, і якщо попередні події вас не тривожать, то тепер саме час
поставити на обкладинку цієї книжки позначку 18+.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Бен Ааранович. Річки Лондона: В центрі
міста хтось обезголовив чоловіка. Констебль Пітер Ґрант зустрічає свідка, який
стверджує, що бачив, як був скоєний злочин, але, на жаль, він не зможе дати
офіційне свідчення. Справа в тому, що він привид.
→ Ніл Стівенсон і Ніколь Ґалланд. Злет і падіння ДОДО: Хтось намагається воскресити магію, тому новостворений ДОДО
(Департамент особливих діахронічних операцій) США працює над створенням
середовища, в якому вона можлива, щоб випередити суперників.
→ Джонатан Л. Говард. Картер і Лавкрафт:
Коли-небудь здавалося, ніби ви не в своєму часі або взагалі не в своєму світі?
Може, це тому, що в 20-их роках минулого століття Г. Ф. Лавкрафт і Рендольф
Картер перевернули світ догори дриґом.
Немає коментарів:
Дописати коментар