Звичайній людині важко зрозуміти, як два плюс
два може дорівнювати п’яти. Ті, хто принаймні пам’ятає шкільну програму,
згадають інші системи числення, які існують крім десяткової, проте справа тут
не у математиці, а у доктрині Партії. Коли Партія каже, що 2+2=5, то так воно
насправді і є. Слоган партії:
«Війна – це мир. Свобода – це рабство. Незнання
– це сила»
Партія керує усіма аспектами життя Океанії –
однієї з трьох тоталітарних супердержав, які утворилися після атомної війни і низки революцій. Океанія не має столиці, але Лондон безсумнівно є важливим містом, в
якому розташовані чотири міністерства, між якими розподілена влада. В одному з
них – у Мінправди – працює такий собі Вінстон Сміт, пересічний громадянин, поширене прізвище якого натякає, що подібне могло трапитися будь з ким. Більше того,
пройдений Смітом шлях виявляється знайомим багатьом, кого він знає. Океанія –
це держава тоталітарна, керівництво якої, однак, розуміє, що не утримається при
владі, якщо використовуватиме страх і терор відкрито. Тому в Океанії все
позиціонується лише з позитивної точки зору, а все погане замінюється хорошим.
«Народні маси ніколи не повстають з власної
волі і ніколи не бунтують просто через утиски. Насправді ж, поки вони позбавлені
зразка для порівняння, вони ні за що навіть не усвідомлять, що їх утискають»
Мінправди опікується брехнею, а Сміт – тим,
що редагує старі газетні статті: коли Партія вирішує позбутися небажаної постаті,
Сміт переписує статтю так, наче про цю людину ніколи не писали і її взагалі не
існувало; коли вводяться обмеження на споживання певних товарів, старі числа
газет знищують, а їм на зміну з’являються інші, які сповіщають, що в країні,
навпаки, піднялися соціальні норми; тобто минуле переписується так, як Партія
вважає за потрібне.
«Побутує думка, начебто минулі події не
існують об’єктивно, а зберігаються лише в записах і спогадах людини. Минуле є тим,
в чому погоджуються документи і спогади. А оскільки Партія повністю контролює
всі письмові свідчення і так само цілковито контролює думки своїх членів,
виходить, що минуле – це те, що обрала в якості минулого Партія»
На жаль, Сміт не зміг стати взірцевим членом
партії. Він просто не може стерти з пам’яті спогади на кшталт того, що ще
нещодавно Океанія у союзі з Євразією воювала проти Остазії, а тепер пліч-о-пліч
з Остазією веде боротьбу проти Євразії, і за словами Партії, так було завжди.
Він сам щоденно переписує правду, змінюючи її на брехню, а потім брехню на іншу брехню, тому що правда загубилася під шарами вигадки – ніхто вже достеменно не пам’ятає,
як саме виникла Партія, хоча це було близько двадцяти років тому. Нещастя Сміта
в тому, що він мислить раціонально, він не навчився не помічати нелогічностей і
напівсвідомо (і напівнесвідомо) коригувати не тільки свої дії, але також думки
і – ще важливіше – почуття на догоду Партії, як це вдається іншим: вони
одночасно усвідомлюють певну істину, але на підсвідомому рівні блокують її
усвідомлення, якщо вона суперечить засадам Партії.
«Все зникло в тумані. Минуле було стерте,
факт знищення забутий, брехня перетворилася на правду»
Очікувано, що після довгих вагань Сміт
вирішує бунтувати – спочатку так, як більшість з нас (коли ми робимо вигляд, що
нас все задовольняє, і приховуємо своє справжнє почуття невдоволення), а потім
зважується активно протистояти системі.
«Він був одинокою тінню, що висловлювала
правду, про яку ніхто ніколи не дізнається. Але допоки він робитиме це, якимось
загадковим чином зв’язок між часами не перерветься. Все ж людську спадщину передає
не той, кого чутно, а той, хто залишається при глузді»
10 уявний ідеал
9 найкраща книга в моєму житті?
8 почесне місце на полиці
7 обов’язково до прочитання
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Схожий допис:
→ Бен Вінтерс. Підземні авіалінії: В
альтернативній версії США рабство
досі не скасували в чотирьох південних штатах, та й на Півночі афроамериканцям
доводиться жити несолодко. Раб-втікач Віктор змушений зазирати в очі страхам
свого минулого.
Немає коментарів:
Дописати коментар