Настав час підбивати підсумки
книжкового виклику, який я оголосив собі рік тому.
До прочитання було заплановано 77
творів, 12 з яких не вдалося прочитати: п’ять я не знайшов у мережі
безкоштовно, без реєстрації і смс (до придбання на Амазоні я не дійшов, знову),
а сім книг я просто не встигнув прочитати. Цього року я прочитав 65 творів, і
це мій найпродуктивніший рік. Він також відзначився найбільшою кількістю
хороших книжок: шістьом я поставив 9 з 10 і ще двадцять одна отримала вісімку.
Я читав розповіді зі «Скайріма», монографію про переклади Шекспіра, українську
та американську поезію, есеї Славінської.
Отже, без зайвих слів – книги, які
варто було прочитати цього року:
1. Елвін Брукс Вайт. Павутиння Шарлотти
Щоб врятувати свого друга, порося
Вілбура, павучиха Шарлотта створює диво, яке напевне приверне увагу багатьох
гостей, – вона вплітає у свою павутину слова, які вихваляють Вілбура, і робить
його знаменитим. Ця пречудова дитяча книжка говорить про дружбу, дорослішання,
смерть.
2. Девід Мітчелл. Хмарний атлас
Локальна боротьба не несе глобальних
наслідків, але її суть залишається та ж, що й суть світових конфліктів, це та ж
сама катастрофа, тільки в іншому масштабі. Різниця тільки в тому, що одні
катастрофи руйнують життя окремої людини, а інші – життя всього людства.
3. Вільям Ґолдінґ. Володар мух
Хлопці, найменшим з яких шість років,
потрапляють на безлюдний острів. Коли зникають умовності, які в попередньому
житті утримували їх у рамках моральності, вони перетворюються на дикунів,
поволі втрачаючи людські обличчя.
4. рупі каур. молоко і мед
Мені ніколи не зрозуміти жінок. Наші
світи – тільки дотичні, ми доповнюємо одне одного, а не заповнюємо, тож
зрозуміти, що у них всередині, мені годі. Але Рупі принаймні тицяє мені пальцем
на те, чим саме чоловіки завдають жінкам болю.
5. Кен Ґрімвуд. Replay
Життя можна прожити, як сам забажаєш,
щоб не шкодувати про втрачені можливості, але другого шансу воно не подарує.
Проте саме це стається з Джеффом Вінстоном, який помирає у 43 і прокидається у
18.
6. Говард Філіпс Лавкрафт і Роберт Гейворд Барлоу. Нічний океан
Впівока побачені моторошні події
породжують в душі героя сумніви, чи дійсно самотність панує на тому морському
березі, куди він приїхав, щоб заспокоїти виснажену душу і тіло.
7. Пола Гоукінз. Дівчина у потягу
З вікна потяга Рейчел спостерігає за
подружжям Джейсона і Джесс, і мріє про їхнє щастя (за відсутності власного)…
допоки Джесс не зникає.
8. Марґарет Етвуд. Сліпий убивця
Під поверхнею приховані ниточки, і
простеживши, куди вони ведуть, дізнаєшся, хто за них смикав, а кому не
поталанило стати справжнім сліпим убивцею.
9. Джонатан Л. Говард. Картер і Лавкрафт
Коли-небудь здавалося, ніби ви не в
своєму часі або взагалі не в своєму світі? Це тому, що в 1920-их світ
перевернули догори дриґом.
10. Говард Філіпс Лавкрафт і Зелія Бішоп. Курган
Головна мета людства, на мою думку, –
це пізнання світу. Навіть під тонким шаром ґрунту ховаються таємниці, загублені
тисячоліття тому.
11. Бен Ааранович. Річки Лондона
12. Шарлотта Бронте. Джейн Ейр
13. Умберто Еко. Ім’я рози
14. Сюзанна Коллінз. У вогні
15. Френсіс Бернет. Таємний сад
16. Робер Мерль. Мальвіль
17. Халед Госсейні. Ловець повітряних зміїв
18. Ніл Стівенсон і Ніколь Ґалланд. Злет і падіння ДОДО
19. Леся Українка. Лісова пісня
20. Блейк Крауч. Темна матерія
21. Халіл Жибран. Пророк
22. Карел Чапек. Війна з саламандрами
23. Томас Стернз Еліот. Поетичні твори. Коментоване видання. Том 2
24. Петро Яценко. Нечуй. Немов. Небач
25. Стівен Хокінг. Короткі відповіді на великі питання
26. Марсель Пруст. Віднайдений час
27. Деніел Кіз. Війни Мілліґана
Немає коментарів:
Дописати коментар