Катерина Грушевська. Примітивні оповідання, казки і байки Африки та Америки. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Рік перекладу: 1923

Перекладачка: Катерина Грушевська

Видавництво: Institut Sociologique Ukrainien

 

Перше самостійне етнографічне дослідження науковиці, доньки Михайла Грушевського. Вона вивчала мітологічні основи фольклору. Наведено понад сотню перекладів, а вступна стаття містить інформацію про історію і методи вивчення фольклору.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Українська мала проза XX століття: Антологія. Відгук

Деякі з цих творів я вже читав, тому не всіх буду згадувати. Найбільше мені сподобалися: Михайло Могилянський, Григір Тютюнник і Валерій Шевчук, а також окремо «Приязнь» (Леся Українка), «Грішниця» (Лесь Мартович), «Наші батьки розійшлись» (Ірина Вільде), «Емальована миска» (В. Домонтович), «Голос здалека» (Юрій Косач), «Шенбрунн» (Леонід Первомайський), «Дівчатка» (Оксана Забужко).

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Антологія української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана: Просто шедевральне видання. Зробив собі 40 закладинок – це те, що точно буду перечитувати. Хай ще видають антології раніших століть.

Микола Куліш. Мина Мазайло. Відгук

Дочитавши п’єсу, я розсміявся. Та одразу ж згадалося, що Куліша розстріляли – зокрема і через цей твір. У ньому він досить прозоро описав роблений процес українізації і без натяків розкрив його приховану суть. Пройшло майже століття, а таке враження, що дехто і зараз не зрозуміє цю п’єсу.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Микола Хвильовий. Вальдшнепи: Дмитрій Карамазов на курорті закохується в Аглаю. І лише подеколи зринають глибокі діалоги про комунізм і національне відродження. Тобто те, що я шукав у романі, насправді виривається лише зрідка.

→ Тодось Осьмачка. Старший боярин: Сюжет зрештою переливається у захопливу революційну боротьбу проти проросійських експлуататорів. Проте закінчується тим, що персонажі надягають солом’яні брилі, беруть до рук коси і йдуть будувати нову Україну.

→ Ґео Шкурупій. Двері в день: Інсценування самогубства, життя первісної общини, події Польсько-радянської війни, лекція про гідроенергетику, польові замітки… Схоже, задумував твір як заклик покинути старе життя і віддатися новому.

Ґео Шкурупій. Двері в день. Відгук

Таке враження, ніби це компіляція з кількох чернеток, які автор не знав, куди прилаштувати: інсценування самогубства, життя первісної общини, події Польсько-радянської війни, лекція про гідроенергетику, польові замітки… Сюжет уривчастий і багато з переліченого фактично на нього не впливає. Якщо ж забути про це, то автор, схоже, задумував твір як заклик покинути старе життя і віддатися новому (книжка була написана у перші роки СРСР), але подекуди це виглядає жалюгідно: первісні люди нібито є рівними між собою і натякається, мовляв, ось він – комунізм.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Майк Йогансен. Подорож ученого доктора Леонардо: Це все – лише обрамлення для опису слобожанської природи. Автор нафантазував так, що воно читається як небилиця, як байки біля вогнища, де сюжет ледь тримається купи на дедалі дивовижніших подіях.

→ Валер’ян Підмогильний. Місто: Степан залишає село, щоби підкорити столицю. Він переростає все нові етапи і не може вдовольнятися минулим. Відчуття успіху в нього занадто скороминуче, а розчарування наздоганяє швидше, ніж наступає розрада.

Рей Бредбері. Марсіанські хроніки. Відгук

У Бредбері такий соковитий стиль. Ну, на мій смак.

Ця збірка оповідань пов’язана однією темою – колонізація Марса. Ці твори не об’єднує чітка сюжетна лінія, проте є посилання на минулі події і повертаються колись згадані персонажі. Звісно, акцентується передусім на тому, як люди занехаяли Землю, підкорили Марс і там теж взялися за старе. Також показана жорстокість колонізації і ксенофобії. Але особисто я насолодився трохи глибшими темами нерозуміння одне одного і самотності. Просто порахуйте, скільки разів персонажі залишалися один на один із самими собою, а й навіть коли зустрічали когось, то не могли знайти спільної мови (до того ж у переносному сенсі більше, ніж у прямому).

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Курт Воннеґут. Бойня номер п’ять: Біллі з невідомих причин мандрує у часі до визначних подій у своєму житті. Можливо, він, як і жителі планети Тральфамадор, які викрадають його для свого зоопарку, живе у чотирьох вимірах.

→ Джеймс С. А. Корі. І прокинеться Левіафан: В неозначеному майбутньому люди колонізували Марс, деякі супутники і астероїди, освоюють Венеру. Проте ніколи не пізно довести, наскільки ненадійним є наше панування.

→ Ден Сіммонс. Гіперіон: На планету Гіперіон насуваються Вигнанці. Туди також прямує семеро паломників. За звичаєм, одного з них чекає здійснення бажання, а інших – смерть. І саме від них залежить доля людства.

Ірина Вільде. Сестри Річинські. Відгук

Перші кількасот сторінок взагалі не фокусуються на сестрах, а здебільшого на їхньому батьку Аркадію і на комуністі Бронку Завадці. Проте коли Аркадій помирає, залишаючи дружину і п’ятьох дочок із порожнім коритом, їм доводиться шукати власне місце у житті. Роман називається «Сестри Річинські», але десь третина його – про Завадку. Також чимало написано про другорядних персонажів, ніби Вільде, щоб ті не були картонними, розписала їхню передісторію, не знала, що з цього залишити у фінальній версії, і втулила туди все. Читаєш пару десятків сторінок про персонажа… А для чого? Щоб хтось із головних героїв потім згадав, що чув щось про такого і такого. Попри це, книжка читалася ледь не легше за все, що було в мене цього року. Дуже захоплює слідкувати за тим, як життя повелося з персонажами, особливо різні долі сестер: до когось ставишся прихильно, до інших – мінливо, а від когось сподіваєшся тільки найгіршого. Якщо одним реченням, то це міжвоєнна західноукраїнська хроніка, відбита на одній родині.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Валер’ян Підмогильний. Місто: Степан залишає село, щоби підкорити столицю. Він переростає все нові етапи і не може вдовольнятися минулим. Відчуття успіху в нього занадто скороминуче, а розчарування наздоганяє швидше, ніж наступає розрада.

→ Іван Франко. Борислав сміється: Антисемітський і антикапіталістичний твір. Може, Франко просто хотів передати «дух часу», але ж всіх євреїв він показав негативними персонажами. Щоправда, серед українців теж майже немає безгрішних.

→ Григорій Тютюнник. Вир: Українське село 30-40-х років. Колективізація і війна. То радянська влада підгинає під себе селян, то нацисти. Багато возвеличується радянщина, а з вуст персонажів-українців навіть лунає щось про непокірність руського народу.

Ремі Раджі. Із глибин; Загадка I. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Автор: Ремі Раджі (Remi Raji)

Країна походження: Нігерія

Назва оригіналу: Out of the Deep

Мова оригіналу: англійська

Рік перекладу: 2008; 2011

Перекладач: Ганна Яновська

Видавництво: Livejournal

 

Два вірші автора. Перший потім з’явився в журналі «Всесвіт», а другий – скорочено в якості епіграфа до оригінальної книжки перекладачки.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Майк Йогансен. Подорож ученого доктора Леонардо. Відгук

На що я розраховував, якщо у цієї повісті така вигадлива назва? Йогансен нафантазував так, що воно читається як небилиця, як байки біля вогнища, де сюжет ледь тримається купи на дедалі дивовижніших подіях. Зрештою, він сам зізнається, що це все – лише обрамлення для опису слобожанської природи, і то дуже умовне, «картонне». Проте я б сам краще прочитав цей опис окремо від наявного калейдоскопа перипетій і жонглювання словами. Не називайте мене єретиком, бо підгоратиме знизу, вірогідніше, не в мене! Децвосап.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Хорхе Луїс Борхес. Фунес пам’ятущий: Неназваний оповідач пропонує зібрати у книгу спогади про Іренео Фунеса. На його думку, Фунес, який відзначався незрівнянною пам’яттю, заслуговує на те, щоб його пам’ятали інші.

→ Илокін. Жебрак / Злодій / Воїн / Король: Нащадок короля виріс жебраком, але збіг обставин подарував йому батьків трон. Будь-яке повчання зводиться до звичайного дотепу. Королівський титул тут фальшивий, землі – уявні, багатство – сумнівне, армія – удавана.

→ Амос Тутуола. Питець пальмового вина: У чоловіка, який за своїм покликанням споживає багато пальмового вина, вмирає особистий винороб. Чуже вино йому не смакує, тому він відправляється в місто мертвих, щоб повернути служника.

Тодось Осьмачка. Старший боярин. Відгук

Спершу здавалося, що це буде містична проза, бо починається з байок про небіжчиків і привидів. Але згодом продовжується закоханістю Гордія, який приїхав у село вчителювати, до Варки, яка от-от має одружитися. Все це зрештою переливається у захопливу революційну боротьбу проти проросійських експлуататорів. Проте закінчується тим, що персонажі надягають солом’яні брилі, беруть до рук коси і йдуть будувати нову Україну чи що? У цій повісті на 100 сторінок є сюжет, але Осьмачці вдалося напхати туди все на світі.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Іван Багряний. Тигролови: Гетьманський нащадок Григорій Многогрішний тікає із заслання і губиться у лісах понад Амуром. Там його приймає родина Сірків, з такого ж давнього козацького роду. Григорій вчиться цінувати надбане і мріє повернути втрачене.

→ Микола Хвильовий. Вальдшнепи: Дмитрій Карамазов на курорті закохується в Аглаю. І лише подеколи зринають глибокі діалоги про комунізм і національне відродження. Тобто те, що я шукав у романі, насправді виривається лише зрідка.

→ Григорій Тютюнник. Вир: Українське село 30-40-х років. Колективізація і війна. Спочатку радянська влада підгинає під себе селян, а потім нацисти. Багато возвеличується радянщина, а з вуст персонажів-українців навіть лунає щось про непокірність руського народу.

Григорій Тютюнник. Вир. Відгук

Роман про українське село 30-40-х років. Колективізація і війна. Спочатку радянська влада підгинає під себе селян, а потім нацисти. Багато возвеличується радянщина, а з вуст персонажів-українців навіть кілька разів лунає щось про непокірність росії і руського народу.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Микола Хвильовий. Я (Романтика): Засідає новий синедріон, чорний трибунал комуни. Чекісти вирішують, кого зі зрадників розстріляти, а кого – ні. Вся ця схиблена банда править цим маленьким світом, в якому вони і суддя, і кат.

→ Микола Хвильовий. Вальдшнепи: Дмитрій Карамазов на курорті закохується в Аглаю. І лише подеколи зринають глибокі діалоги про комунізм і національне відродження. Тобто те, що я шукав у романі, насправді виривається лише зрідка.

→ Василь Кожелянко. Дефіляда в М*скві: Було приємно прочитати про крах СРСР, але мистецького задоволення немає. Більша частина твору – це просто комедійні скетчі, які лише якось побіжно торкаються сюжету.