Таке
враження, ніби це компіляція з кількох чернеток, які автор не знав, куди
прилаштувати: інсценування самогубства, життя первісної общини, події
Польсько-радянської війни, лекція про гідроенергетику, польові замітки… Сюжет
уривчастий і багато з переліченого фактично на нього не впливає. Якщо ж забути
про це, то автор, схоже, задумував твір як заклик покинути старе життя і
віддатися новому (книжка була написана у перші роки СРСР), але подекуди це
виглядає жалюгідно: первісні люди нібито є рівними між собою і натякається,
мовляв, ось він – комунізм.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Майк Йогансен. Подорож ученого доктора Леонардо: Це все – лише обрамлення для опису слобожанської природи. Автор
нафантазував так, що воно читається як небилиця, як байки біля вогнища, де
сюжет ледь тримається купи на дедалі дивовижніших подіях.
→ Валер’ян Підмогильний. Місто: Степан
залишає село, щоби підкорити столицю. Він переростає все нові етапи і не може
вдовольнятися минулим. Відчуття успіху в нього занадто скороминуче, а
розчарування наздоганяє швидше, ніж наступає розрада.
Немає коментарів:
Дописати коментар