Ні, ну,
навіть тупий зрозуміє, чому я захотів прочитати цю книгу: тут же про
ПЕРЕКЛАДАЧІВ! І не щось загальними фразами, а справді багато про теорію
перекладу і філологічні цікавинки. А ось антиімперіалістичних настроїв я не
очікував, не такий я далекоглядний. І начебто дві такі круті теми
(антиімперіалістичний дух дуже-дуже приємно мене здивував), але самі події
залишили мене майже байдужим. Таку грубезну книжку я так довго читав, але
здається, що в ній майже нічого не трапилося. Принаймні, мова про щось суттєве.
Бо було ще багато рутинного. Це, схоже, ознака сучасної літератури – писати твір,
не відірваний від реального світу, тобто в ньому не тільки екшн, а й
повсякденні речі, і світ здається цілісним, і герої не перебувають у бульбашці.
Однак таке не завжди заходить.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Бен Ааранович. Річки Лондона: В центрі
міста хтось обезголовив чоловіка. Констебль Пітер Ґрант зустрічає свідка, який
стверджує, що бачив, як був скоєний злочин, але, на жаль, він не зможе дати
офіційне свідчення. Справа в тому, що він привид.
→ Дж. К. Ролінґ. Гаррі Поттер і філософський камінь: Напишу про те, що найбільше мене здивувало із забутого. Наприклад, те,
як Невіл поступово мужніє. Після неодноразових переглядів фільмів здається, що
він якось надто раптово вирішив стати на шляху в друзів.
→ Ендрю Келдекотт. Ротервірд: Кількасот років
тому в англійській глибинці створили школу для обдарованих дітей. Звели її на
порталі в інший вимір, в якому можна буквально гратися в Бога. А у наші дні
місто, що постало на тому місці, ніби законсервоване в часі.
Немає коментарів:
Дописати коментар