Отже, Том Ріплі – серійний вбивця. Проте не
зовсім. Не то щоб він відповідав енциклопедійному визначенню маніяка, просто
подекуди ним заволодіває секундне бажання вбити і він зазвичай не в змозі його
стримати. Так загинули Дікі Ґрінліф і Фредді Майлс у першій книзі, так помре ще
один персонаж, який опинився на шляху містера Ріплі до щасливого життя. Ні, Том
не затятий вбивця, він лише будь-яким способом готовий захищати те, чого досяг або хоче досягнути. Іноді це означає вбити. Однак очевидним залишається
те, що він вдається до вбивства тільки тоді, коли вичерпує інші варіанти досягнення
мети. Неозброєним оком помітно, яких надзусиль він докладає, але інколи, дуже
рідко, цього виявляється недостатньо.
Том Ріплі – американець, який декілька років
тому опинився в Європі й залишився там жити. Він одружився з француженкою
Елоїз, заможні батьки якої забезпечують половину прибутку молодого подружжя.
Іншу ж половину приносить сумнівна діяльність Тома. Ще з молодого віку він
займався нелегальними справами, і їхній розмах тільки збільшився. Втім, сам
містер Ріплі, мислячи стратегічно, успішно залишається в тіні, перекладаючи
брудну роботу на чужі плечі, коли це можливо.
Сюжет розгортається навколо напівміфічного
художника Дерватта, який помер за шість років до подій книги, але продовжив
творити завдяки своїм підприємливим друзям, які побудували мистецьку корпорацію
навколо його імені, і продаж нових картин Дерватта є лише одним із напрямів
їхньої діяльності. Замість померлого художника картини пише тепер його давній
друг Бернард Тафтс, інтереси митця представляють Джефф Констант і Ед Бенбері.
Крім того, майстру перевтілення Тому Ріплі двічі доводиться зображати невловимого
Дерватта. Власне, ця четвірка і створила культ Дерватта,
Однак врешті-решт один з покупців запідозрює
невідповідність придбаної ним картини зі стилем Дерватта. Хоча його здогадки
далекі від правди, проте зайвий розголос підприємцям не потрібен, і вони
починають шукати спосіб змінити думку покупця, що призводить до вбивства.
Також
було цікаво простежити за тим, як нарешті почали з’являтися підозри щодо
причетності містера Ріплі до декількох смертей, адже вони чомусь множаться
навколо нього. Яким же чином після багатьох суперечливостей, які його оточують,
йому вдається виходити сухим із води? Хай його провина ніколи не була доведена,
але за ним мали хоча б пильнувати відповідні служби, чи не так?
Цієї книги ще немає українською, хоча КСД
планує видати всю серію.
«Легко зрозуміти, навіщо у минулому на
весілля запрошували гостей, – ми її здихуємось і тобі не вислизнути, старий
друже, інакше п’ятдесят родичів нареченої зроблять з тебе відбивну – але який
сенс у них тепер?»
«Через дві хвилини він стояв, хитаючись, наче
п’яний, біля могили Мерчісона – а тепер своєї власної – з ніг до голови
покритий землею»
«Бачиш, як добре подіяв на мене дощ, Том?
Йому вдалося все, тільки не змити мої гріхи»
«Том почав усвідомлювати, що він хотів чи
жадав самогубства Бернарда, і в той же час, оскільки він знав про бажання
Бернарда вбити себе, Том навряд чи міг дорікнути собі, що він нав’язав йому цей
вибір»
«Тома до сміху потішило безцеремонне
ставлення Елоїз, тому що воно нагадувало йому його власне. Він знав, що її правильність
була лише показною, інакше вона напевно ніколи б не одружилася з ним»
Немає коментарів:
Дописати коментар