У мене були
такі сподівання щодо цієї книжки – не знаю чому. Вона і справді читалася
непогано, це хороший художній твір. Величезна ж претензія моя до того, як
Скляренко відображає середньовічні реалії. Він їх облагороджує, героїзує, іноді
створює навколо них міфи. Хочеться плюватися. Малуша була наложницею
Святослава, але, за Скляренком, він її просто глибоко покохав. Він пише, що
Святослав пішов на Болгарію, щоб захистити честь Русі, але ж ми знаємо, для
чого ведуться війни. Автор взагалі дуже багато наділяє своїх героїв-русів
високими почуттями там, де їх не могло бути (а от візантійці і печеніги всі без
винятку поганці). Ця книга призначена «для середнього та старшого шкільного
віку», тому не дивно, що написане йде в розріз із життям.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Конні Вілліс. Книга Судного дня: Людство опанувало
мандри у часі. Оксфордські історики відправляють студентку Ківрін у 1320 рік,
але там їй одразу стає зле. В ХХІ столітті технік, який керував її відправкою,
теж нездужає – схоже, вони підчепили невідому заразу.
→ Бернард Корнвелл. Останнє королівство: Головний
герой – це типовий представник середньовічної знаті, яка любила випивку і
жінок, думала перш за все про себе і, якщо доля обходилася з ними
несправедливо, жили помстою, яку проносили крізь роки.
→ Клайв Стейплз Льюїс. Відкинутий образ: Вступ до літератури Середньовіччя і Відродження: Цитати, зміст яких нам,
здавалося б, цілком зрозумілий, майже безперечно потребують тлумачення з огляду
на відмінний від нашого світогляд людей Середньовіччя.
Немає коментарів:
Дописати коментар