Dropdown Menu

пʼятниця, 17 липня 2020 р.

Софія Андрухович. Фелікс Австрія. Відгук

Софія Андрухович. Фелікс Австрія. Відгук

Книга, за якою варто зняти фільм? Але ж вона не впоралася з поставленими завданнями… Якщо немає глибокого сюжету, то слід зосередитись на атмосфері. Заради цього, напевно, і знята «Віддана» (скоро побачимо). Але в самій книзі описів і колориту замало. Так, він проявляється в мові, певних деталях тощо, але увага головним чином приділяється не цьому, а спогадам, і в спогадах все інше затьмарює постать головної героїні.
А звати її Стефанія Чорненько. Живе вона у будинку Петра і Аделі Сколик. Адель – донька славетного у минулому доктора Анґера, який під час давньої пожежі врятував обох Аделю і Стефанію. Батьки Стефи загинули, тому доктор взяв виховувати її у себе. Дівчата росли разом і стали нерозлучні, тому навіть після смерті доктора, вже в дорослому віці Стефа не могла покинути Аделю і залишилася молодому подружжю за слугу. Її вірне служіння наражається на зміни, коли до міста повертається отець Йосиф, який в молодецтві любив її.
Під час читання вимальовуються цікаві паралелі з «Залишком дня» Кадзуо Ішіґуро. Там дворецький, а тут – служниця, живуть у бульбашці, у собою ж створеній ілюзії. Сенс їхнього життя – віддана служба попри недоліки господарів. Їхня доля різна, але імена – Стівенс і Стефанія, що походять від грецького «Стефанос» – пов’язують їх ще сильніше. Дивний збіг.
Попри те, що сама ідея самовідданого служіння іншим мене не зачепила, Ішіґуро вдалося краще передати драматизм ситуації. Софія Андрухович ще й вирішила конфлікти нібито хепі-ендом, якому бракує «хепі». Фінал для Стівенса, як на мене, прописаний майстерніше, оскільки змушує замислитись над визначенням і взагалі існуванням щастя і свободи.
 
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
 
Читайте також:
Кадзуо Ішіґуро. Залишок дня: У дворецького Стівенса завжди була мета і він до кінця своїх днів готовий до неї йти. Роман не дає оцінку відданому служінню іншим… або світу. Книга просто констатує факт – є люди, ладні віддати все заради інших.
Шарлотта Бронте. Джейн Ейр: Сирота Джейн Ейр знаходить собі місце гувернантки в маєтку Едварда Рочестера. В новому для себе середовищі вона пізнає нові для себе почуття – приязнь до господаря вже здається чимось більшим.
Петро Яценко. Нечуй. Немов. Небач: Серце Івана Левицького замінюють на механічне. У цьому не було б нічого незвичного, але його справжнє серце є предметом давньої гри і належить – буквально – не тільки йому одному.

Немає коментарів:

Дописати коментар