За дореволюційних часів у селищі в
Катскільських горах жив Ріп ван Вінкль. Він ніколи не відмовляв у допомозі
односельчанам, але за своїм господарством не пильнував, через що дружина
насідала йому на вуха. Найспокійніше йому було в лісі на горах. Саме там одного
разу він зустрів незнайомця з барилом, якому він без питань допоміг донести вантаж
у гущину лісу, де на нього чекав якийсь гурт. Всі пили з того барила, і Ріп теж
не втримався, а напившись, міцно заснув.
Коли Ріп ван Вінкль прокинувся і
повернувся до села, він нікого не впізнав. Виявилося, що він проспав аж двадцять
років, його дружина померла, багато друзів загинуло у Війні за незалежність.
Донька Ріпа прийняла його у свою родину, і він тепер був у тому віці, коли міг
байдикувати, але ніхто йому за це не дорікав.
Це було дуже коротке оповідання.
Ірвінг задовго розкачувався і майже не приділив уваги тим дивацтвам, які міг
пережити той, хто пропустив двадцять років життя. Якщо вірити автору, все наче
швидко повернулося до того стану, який і був. Можливо, саме цього він і
добивався. Жінка Ріпа – це метафора на Англію, утисків якої зазнавав чоловік.
Але він сам може бути метафорою тільки частини населення – тієї, яка за
будь-якої влади хоче, щоб її просто не чіпали, а потім «просипає» двадцять найтяжчих
років, щоб дізнатися, що світ навколо них несподівано змінився, але одразу
пристає до своїх старих звичок.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Джеймс Джойс. Фіннеґанові поминки: Фіннеґан
– це одне зі втілень головного героя, який в книзі має сотні імен. Його смерть
і пробудження в першому розділі – це алегорія на те, що відбувається протягом
наступних.
→ Амос Тутуола. Питець пальмового вина: Чоловік, покликання якого – споживати багато пальмового вина, втрачає
особистого винороба і йде в місто мертвих, щоб його повернути. На шляху йому
трапляються дивовижні речі, надприродні місця і казкові істоти.
→ Илокін. Жебрак / Злодій / Воїн / Король: Автора звати Ніколи і він пише про Хибні Мудрощі. Будь-яке повчання у
цьому оповіданні зводиться до звичайного дотепу. Королівський титул тут
фальшивий, землі – уявні, багатство – сумнівне, армія – удавана.
Немає коментарів:
Дописати коментар