Книга-розчарування. Вона позиціонується як
найкраща у своєму роді, але я подолав тільки одну частину з шести. Ось, до
речі, зміст:
Частина перша. Держава як твір мистецтва.
Частина друга. Розвиток особистості.
Частина третя. Відродження античності.
Частина четверта. Відкриття світу і людини.
Частина п’ята. Суспільство і фестивалі.
Частина шоста. Етика і релігія.
Справа в тому, що книга, вірогідно, писалася
для істориків. Автор на кожній сторінці розповідає про нових і нових історичних
постатей так, наче вони мої з ним спільні знайомі. Ти читаєш і втрачаєш напрям
розповіді, тому що вона неструктурована, все подається у вигляді нагромадження
фактів. На жаль, я здався доволі швидко попри те, що саме цей період мене дуже
цікавив після того, як я прочитав силу-силенну книжок про Середньовіччя.
10 уявний ідеал
9 найкраща книга в моєму житті?
8 почесне місце на полиці
7 обов’язково до прочитання
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Схожі дописи:
→ Вільям Манчестер. Коли вогонь був єдиним джерелом світла: Середньовічна думка і Ренесанс: Портрет епохи: Про те, як протестантизм
і перші географічні відкриття позначили кінець Середньовіччя.
→ Клайв Стейплз Льюїс. Відкинутий образ: Вступ до літератури Середньовіччя і Відродження: Цитати, зміст яких нам,
здавалося б, цілком зрозумілий, майже безперечно потребують тлумачення з огляду
на відмінний від нашого світогляд людей Середньовіччя.
→ Йохан Хейзінга. Осінь середньовіччя: У Середньовіччі
погляди на будь-який аспект життя були іншими. Війна, релігія, кохання, побут –
все було відмінним. Опинитися у той час для нас було б тим самим, що й
опинитися на іншій планеті.
Немає коментарів:
Дописати коментар