Після нетривалої «відпустки» у Сполучених
Штатах, тривалістю в одну книгу, Роберт Ленґдон повертається в Європу до своїх
звичних обов’язків – розплутування таємниць і порятунку світу. Флоренція,
Венеція і Стамбул приховують тисячолітні чари, а ще – крихти, якими професор
Ленґдон слідуватиме за мільярдером, який хотів самотужки вирішити проблему
перенаселення планети (однак його методи сподобаються не кожному).
«Винищення є коректувальним інструментом
Бога. Запитайте себе, що наступило за Чорною смертю? Ми всі знаємо відповідь.
Ренесанс. Відродження»
З першої сторінки стає зрозуміло, що
трапилось щось неймовірне. Роберт Ленґдон чомусь опинився у Флоренції і зараз
знаходиться в лікарні. Доктор Сієнна Брукс пояснює, що у нього короткочасна
амнезія. Що ще неймовірніше, одразу ж починається гонитва. В палату вривається
наймана вбивця Ваєнта, яка вже готова вбити Ленґдона. Йому і доктору Брукс
вдається втекти. Вони дістаються оселі Брукс і після огляду знаходять у
професора капсулу з позначкою біологічної небезпеки, а в ній – мініатюрний
проектор, який показує мапу Дантового пекла у виконанні Боттічеллі.
«В одну мить твір Данте перетворив абстрактне
уявлення про пекло на чітке і страшне видовище – інтуїтивне, відчутне і
незабутнє. Нічого дивного в тому, що після видання поеми католицька Церква
пережила велетенський наплив відвідувачів – наляканих грішників, які намагалися
уникнути нового Дантового бачення підземного царства»
На цей час Ленґдон і Брукс вже переконані, що
на професора ведеться полювання. Крім жінки-кілера, його розшукує американське
посольство, флорентійські карабінери, а також невідомі спецпризначенці у
чорному. Також ми дізнаємося про таємничий Консорціум – організацію, на яку
працює Ваєнта. Вони забезпечують захист своїх клієнтів та їх прикриття.
«Протягом дванадцяти місяців Ваєнта займалася
послугами підтримки того ж самого клієнта Консорціуму – ексцентричного генія з
зеленими очима, який хотів лише "зникнути" ненадовго, щоби в його
роботу не втручалися суперники і вороги»
І, як зазвичай, Роберт Ленґдон із черговою
супутницею починає бігати старовинними вуличками міста (цього разу це
італійська Флоренція), тікати від усіх, розплутувати загадки, засновані на
історичному контексті і – щось новеньке – пригадувати два попередні дні, які,
здавалося, повністю стерті з його пам’яті. Не порушуючи традицій цієї книжкової
серії, Ден Браун знову розкриває мотиви персонажів аж наприкінці, до того ж
знову непросто було визначити, хто є хто.
«Людство зараз кружляє у чистилищі зволікання,
нерішучості й особистої жадібності... але кола пекла вже чекають, просто від
нашими ногами, чекають, щоби поглинути нас»
Станом на завершення четвертої книги серія
зливається в якусь одну загальну літературну масу, оскільки – сподіваюся, це
помітно з попереднього абзацу – кожна книга побудована за одним і тим самим
шаблоном. Ті нововведення, які додав автор цього разу, значного впливу не мали.
У «Коді да Вінчі» він спробував зробити менший акцент на численні алюзії,
окультизм тощо, в «Інферно» – навпаки, та суттєво не змінилося нічого. П’ята
книга, одразу скажу, трохи відрізняється у цьому відношенні.
10 уявний ідеал
9 найкраща книга в моєму житті?
8 почесне місце на полиці
7 обов’язково до прочитання
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Схожі дописи:
→ Ден Браун. Янголи і демони: Десь на
території Ватикана заховали згусток антиматерії, який без необхідних умов для
зберігання вибухне рівно за добу, перетворивши Святе місто на пустку. Тільки Роберт
Ленґдон здатен знайти вибоховий пристрій.
→ Ден Браун. Код да Вінчі: Покійний куратор
Луврського музею залишив після себе стежину з крихт. Роберту Ленґдону випадає
можливість дізнатися таємниці протистояння Пріорату Сіону і Опус Деї, а також
знайти напівміфічний Святий Грааль.
→ Ден Браун. Втрачений символ: З часів Відродження і донині ми буквально
викопуємо з землі забуті знання наших предків. То чому ж не може десь існувати
ціла бібліотека вкритих пилом таємниць?
Немає коментарів:
Дописати коментар