Два найважливіших запитання, які хвилюють
людство – «Звідки ми прийшли?» і «Куди ми прямуємо?». У попередніх книгах серії
Ден Браун охопив таку глобальну тему, як протистояння релігії та науки. Не буду
засмучувати тих, хто очікував знайти тут його продовження – воно тут є, проте
як щодо чогось новенького, наприклад пошуку сенсу життя?
«Насправді ж Едмонд просто любив увагу і зізнався,
що тримає свій літак в аеропорті Сабадель, тільки щоб виправдати поїздки
серпантином доріг до свого дому в улюбленому спорткарі – Tesla моделі X P90D,
яку Ілон Маск начебто подарував йому»
Едмонд Кірш, мільярдер, комп’ютерний геній,
атеїст, влаштовує урочисту презентацію в музеї Ґуґґенгайма в Більбао. Куратором
музею є Амбра Відаль, наречена іспанського принца Хуліана. Наукове відкриття
Кірша, яким він хоче поділитися зі світом, стосується релігії, але, що
найприголомшливіше, воно підриває засади всіх релігій на планеті.
«"Еволюція прихильна до релігії," –
промовляв священик. – "Співпрацювати у громадах віруючих вдається краще,
ніж у громадах атеїстів, і тому вони швидше процвітають. Це доведено наукою!"»
Всім гостям у музеї дають навушники, через
які з ними спілкується їхній персональний екскурсовод. Серед запрошених на
презентацію – американський професор символістики Роберт Ленґдон, який колись
був викладачем Кірша. З навушників британським акцентом Ленґдона вітає Вінстон
і проводить його залами музею до того, як настає час послухати доповідь самого
науковця.
«Прибічники наукового і духовного часто
використовують різні слова, щоб описати ті ж самі таємниці всесвіту. Суперечки
виникають в основному через семантику, а не суть»
Після тривалої передмови, в якій використані
уривки з давньої лекції Ленґдона, Едмонд Кірш готовий розповісти те, заради
чого він усіх зібрав. Однак (за каноном Дена Брауна тут має хтось померти) його
вбиває найманець. І нарешті, як це вже неодноразово траплялося, Роберт Ленґдон
і красуня Амбра Відаль - цього разу у супроводі Вінстона, з яким вони
спілкуються по телефону - починають вистежувати вбивцю і тікають самі.
Мета Ленґдона і Відаль – знайти код доступу
до презентації і поширити її в Інтернеті – людство ж бо повинно отримати
відповіді на свої запитання. А ще їм потрібно вижити. Знову біганина, таємниця,
неочікувана розв’язка. Лекала Дена Брауна не змінюються, змінюються тільки
декорації (тепер це Більбао і Барселона) і загадки. Алюзії на художні і
релігійні твори, історичні довідки, спонтанні осяяння – все це рафінований
Ленґдон. Пригодницький роман на кілька днів читання. Кращий за попередні тільки
тому, що тут дійсно є родзинка. А ось від розділів, стилізованих під статті з
веб-сайтів, мене верне. Книга перенасичена згадками про медіа.
Окремо хочу згадати переклад назви, запропонований
Клубом Сімейного Дозвілля. «Джерело». Так, це один з варіантів перекладу слова «Origin»,
але джерело чого мається на увазі? У книзі постійно згадується про походження
життя, то чому б саме «Походженням» і не назвати її? Чи Браун мав на увазі джерело
загального сум’яття, спричинене вбивством Кірша та суміжними подіями? Я чесно
не знаю.
10 уявний ідеал
9 найкраща книга в моєму житті?
8 почесне місце на полиці
7 обов’язково до прочитання
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Схожі дописи:
→ Ден Браун. Код да Вінчі: Покійний куратор
Луврського музею залишив після себе стежину з крихт. Роберту Ленґдону випадає
можливість дізнатися таємниці протистояння Пріорату Сіону і Опус Деї, а також
знайти напівміфічний Святий Грааль.
→ Ден Браун. Втрачений символ: З часів
Відродження і донині ми буквально викопуємо з землі забуті знання наших
предків. То чому ж не може десь існувати ціла бібліотека вкритих пилом
таємниць?
→ Ден Браун. Інферно: Флоренція, Венеція і
Стамбул приховують тисячолітні чари, а ще – крихти, якими професор Ленґдон,
який оговтується від амнезії, слідуватиме за мільярдером, який хотів самотужки
вирішити проблему перенаселення планети.
Немає коментарів:
Дописати коментар