Блейк Крауч. Сосни. Відгук

Ітан Берк оговтується на околиці містечка Облудні Сосни. Спершу він не може нічого згадати, але з часом до нього повертається пам’ять. Він агент американської спецслужби і їхав сюди, щоб розшукати двох інших агентів, які тут зникли. По дорозі він потрапив у аварію, а отямився вже в місті, без документів і речей. Він сподівається, що в Облудних Соснах йому хтось допоможе, але всіх, до кого він звертається, щось ніби стримує. Тоді Ітана починають мучити сумніви, чи справді за їхньою поведінкою ховається щось лихе, чи це тільки його параноя.

В сюжеті є кілька недоліків. Кілька разів Ітан стикається з суперечностями і ніяк на них не реагує. Наприклад, шериф каже, що дзвонив його дружині, але потім виявляється, що не бачив документів Ітана і вони, мабуть, залишились в розтрощеній машині. То як тоді він дізнався телефон? Це Ітана чомусь не турбує. Можна списати це на аварію і супутню дезорієнтацію, але автор навіть не натякнув, що Ітан помітив ці суперечності.

Незважаючи на це, книга заслуговує на схвальний відгук. Вона коротка, динамічна і з інтригою. В «1984», наприклад, Вінстон Сміт усвідомлює відрив від реальності і пристосувався до цього (принаймні намагається здаватися таким, як всі). А тут Ітан Берк теж це усвідомлює, але із сюрреалізмом погодитися не готовий. Книга побудована на бажанні персонажа вирватися – будь з чого: з міста чи з навіяної «реальності» – і саме тому вона так резонує зі мною.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Вільям Ґолдінґ. Володар мух: На безлюдному острові, куди потрапили хлопці, коли зникають умовності, які в попередньому житті утримували їх у рамках моральності, вони перетворюються на дикунів, все більше починаючи покладатися на інстинкти.

→ Блейк Крауч. Темна матерія: Джейсон приходить до тями в лабораторії, оточений незнайомими людьми, які вітають його з поверненням. Ба більше, у нього немає дружини і сина – ніколи не було – а весь світ, яким він його знав, змінився.

→ Джордж Орвелл. 1984: Керівництво тоталітарної держави Океанії розуміє, що не утримається при владі, якщо використовуватиме страх і терор відкрито. Тому все позиціонується лише з позитивної точки зору, а все погане замінюється хорошим.