Dropdown Menu

середа, 25 листопада 2020 р.

Джордж Мартін. Бенкет круків. Відгук

Джордж Мартін. Бенкет круків. Відгук

Марні блукання в попередній книзі набули змісту. Але для цього я несвідомо змахлював. Я наштовхнувся на відповідь на Quora, яка пояснила, що ці блукання, ці місії і повинні бути марними. Шукав я відповідь зовсім на інше питання, але наштовхнувся на цю, і нічого вже не поробиш.
Зважаючи на це, сюжетна лінія Брієнни читається зовсім по-іншому. В цій книзі вона була для мене найцікавішою, тому що серед усіх інтриг і смертей в ній знайшлося місце для співчуття, гідності і навіть для філософії. Але скоро повертатися до Данерис, яка для мене знаходиться на протилежному полюсі вподобань. Вона відірвана від решти і оповідає про ідеалістичні ілюзії, найбільше нагадуючи стереотипне фентезі, яке можуть створити другосортні автори.
 
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
 
Читайте також:
Джордж Мартін. Буря мечів: Жоден моральний обов’язок був не в силі втримати альянси, які ще в перших розділах не піддавалися сумніву. От і питає Санса, чи це все брехня, завжди і від усіх. І нарешті цей покидьок мертвий…
Джордж Мартін. Битва королів: Тут немає щасливих персонажів. Ніхто не отримує того, на що розраховує. Будь-який успіх є короткочасним. Але це цілком природно, оскільки Мартін пише про війну у самому розпалі.
Джордж Мартін. Гра престолів: Жив-був собі намісник, який був змушений загнати себе в пастку, стати правою рукою короля, тому що йому не залишили іншого вибору. І це порушило баланс в усьому королівстві. І все, що робиш, розхитує ситуацію тільки сильніше.

Немає коментарів:

Дописати коментар