Марні блукання в попередній книзі
набули змісту. Але для цього я несвідомо змахлював. Я наштовхнувся на відповідь
на Quora, яка пояснила, що ці блукання, ці місії і повинні бути марними. Шукав
я відповідь зовсім на інше питання, але наштовхнувся на цю, і нічого вже не
поробиш.
Зважаючи на це, сюжетна лінія Брієнни
читається зовсім по-іншому. В цій книзі вона була для мене найцікавішою, тому
що серед усіх інтриг і смертей в ній знайшлося місце для співчуття, гідності і
навіть для філософії. Але скоро повертатися до Данерис, яка для мене
знаходиться на протилежному полюсі вподобань. Вона відірвана від решти і
оповідає про ідеалістичні ілюзії, найбільше нагадуючи стереотипне фентезі, яке
можуть створити другосортні автори.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Джордж Мартін. Буря мечів: Жоден
моральний обов’язок був не в силі втримати альянси, які ще в перших розділах не
піддавалися сумніву. От і питає Санса, чи це все брехня, завжди і від усіх. І
нарешті цей покидьок мертвий…
→ Джордж Мартін. Битва королів: Тут
немає щасливих персонажів. Ніхто не отримує того, на що розраховує. Будь-який
успіх є короткочасним. Але це цілком природно, оскільки Мартін пише про війну у
самому розпалі.
→ Джордж Мартін. Гра престолів:
Жив-був собі намісник, який був змушений загнати себе в пастку, стати правою
рукою короля, тому що йому не залишили іншого вибору. І це порушило баланс в
усьому королівстві. І все, що робиш, розхитує ситуацію тільки сильніше.
Немає коментарів:
Дописати коментар