Dropdown Menu

субота, 22 лютого 2020 р.

Марсель Теру. Крайня Північ. Відгук

Марсель Теру. Крайня Північ. Відгук

У грудні я читав «Мальвіль» Робера Мерля. Там постапокаліптичний світ був сповнений таких надій… На іншій шальці терезів лежить «Крайня Північ» Марселя Теру – про те, коли чи радше де надія вже полишила людство.
Суспільство впало під власною вагою: кліматичні зміни, перенаселення, голод, війна повернули уцілілих у напівдикий стан. Мейкпіс Гетфілд, констебль і водночас єдина мешканка колись 30-тисячного міста, підтримує в ньому останній вогник цивілізації, на який насувається нещадна тайга. Але перший літак, який вона бачить у своєму житті, змушує її повірити, що десь люди ще намагаються жити по-колишньому. Вона вирушає у мандрівку на пошуки інших.
У Мерля найстрашнішим вдався епізод, коли зграя голодних людей поїдає сирі зерна. Вони перетворилися на бездумну сарану. Їх не лякають жодні погрози, їх не турбує, що буде завтра, якщо сьогодні вони знищать весь врожай. Теру згадуває про доведених до відчаю голодних людей, але до подробиць не вдається. Дякую. Загальний же тон у нього все одно значно похмуріший. У світі, де у всьому відчувається нестача, немає місця для милості. Єдиний позитивний персонаж – це підліток-тунгус, який відповів добром на добро і ніколи не зробив би нічого більше. І двоє доброзичливих священників, які помруть на самоті, сподіваючись, що до них все ж хтось навідається з великого світу. А загалом люди повертаються до тваринних інстинктів. Це не значить, що вони стають хижаками. Просто пріоритети розставлені не на користь інших.

10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою

Читайте також:
Вільям Ґолдінґ. Володар мух: На безлюдному острові, куди потрапили хлопці, коли зникають умовності, які в попередньому житті утримували їх у рамках моральності, вони перетворюються на дикунів, все більше починаючи покладатися на інстинкти.
Робер Мерль. Мальвіль: Атомна війна знищила майже все людство. Лише скеля врятувала замок Мальвіль і кількох людей, які в ньому зібралися. Вони змушені підлаштовуватися під нові умови і будувати своє маленьке суспільство.
Карел Чапек. Війна з саламандрами: Людство починає промислову експлуатацію підводних істот і настільки захоплюється спокусою легкої наживи, що не в змозі зупинити механізм, який саме ж і запустило в дію.

Немає коментарів:

Дописати коментар