Прочитано в рамках проекту Африка.
Автор: Джон Максвелл Кутзее
(John Maxwell Coetzee)
Країна походження: ПАР
Назва оригіналу: Disgrace
Мова оригіналу: англійська
Рік публікації: 1999
Рік перекладу: 2017
Перекладачка: Єлена Даскал
Видавництво: Клуб Сімейного Дозвілля
Девід Лур’є потрапляє у халепу. Йому
52, він не отримує відчутного задоволення від викладання в університеті,
письменник з нього не надто вдалий і від нього втекла коханка. Він спокушається
на Мелані – одну зі своїх студенток – і запалюється пристрастю, але через це
його звільняють з посади, і йому доводиться на деякий час поїхати за місто до
доньки, де теж справи не надто веселі.
Спершу мені здалося, що це ще один «Залишок
дня» або навіть «Сторонній», з яким роман порівнюють на суперобкладинці: Кутзее
не хотів змусити нас співчувати головному герою, він просто описував ситуації,
які трапляються в житті. Та з часом все змінюється. Ні, Лур’є не розкаюється
миттєво, для нього роман зі студенткою залишається чимось природним, що
стається між чоловіком і жінкою, незалежно від віку. Проте йому все ж вдається
стати на місце її батьків. Через те, що він зміг відпустити свою доньку, він,
на мою думку, піднімається вище за них, незважаючи на те, що йому доводиться
плазувати перед ними за те, що вони не готові дати волю своїй.
Книжка пронизана темою вогню. Його
пристрасть спалахує і нарешті згасає. Займається спирт, горить піч
сміттєспалювального заводу, меркне життя. Якби у роману була друга назва, то
вона неодмінно стосувалася б вогню.
52-річний Лур’є незворушний. Його
власна донька не здатна вмовити його відчепитися від неї. Тому старе життя
промовляє до нього, як не дивно, устами головних антагоністів. Райан, друг чи
коханець Мелані, радить йому: «Знайдіть собі інше життя, профе». А
божевільний Полукс каже йому прямим текстом: «Я вб’ю тебе!» І після
численних натяків Лур’є нарешті розуміє, що старе життя дійсно заведе його до
могили, і відпускає його.
Книга рясна на примітки. І ось
приклади того, як НЕ треба робити:
«Бушбакз – Південноафриканський футбольний
клуб, заснований 2007 р.» (роман написаний в 1999 році, але в ньому з’являється
футбольний клуб з майбутнього).
«Джейн Фонда в костюмі Барбарелли –
Джейн Фонда зіграла головну роль у науково-фантастичному фільмі
"Барбарелла"» (примітка не дає жодної нової інформації).
«Наґпур – Місто в Індії, у
північно-східній частині штату Махараштр» (ця примітка надає зайву, обтяжливу
інформацію).
«Йосип – Ідеться про біблійного
персонажа Йосипа Прекрасного» (не пояснюється, чому тут згаданий саме Йосип, а
не будь-хто інший).
В романі багато запозичень з інших
мов і більшість приміток – виправдані, бо подають переклад. Але є ще й чимало
алюзій, і треба подумати, чи варто їх пояснювати. Я навмисно вибрав ці чотири
приклади тому, що:
1) примітка повинна бути точною;
2) примітка повинна бути доречною;
3) примітка повинна бути достатньою –
і не більше;
4) примітка повинна пояснювати те, що
не пояснив автор.
Дуже прості правила, які я вивів з
цих прикладів.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Кадзуо Ішіґуро. Залишок дня: Жодна
ідея фікс не має щасливого кінця. Навіть одержимість чеснотою змушує їй на
догоду приносити великі жертви. Дворецький, який прагне до професійних ідеалів,
втрачає свою людяність і занурюється в безособовість.
→ Арундаті Рой. Бог Дрібниць: Старші
члени родини, життя яких не можна назвати цілковито успішним, занапащають життя
молодшим. Неможливо з певністю сказати, чи вони винні, чи традиції суспільства,
в якому вони живуть.
→ Жоріс-Карл Гюїсманс. На причалі:
Жак Мерль і його дружина Луїза їдуть з Парижа. Гюїсманс тверезими очима Жака
зруйнував всі романтичні стереотипи щодо краси села і природи. Але не треба
розчаровуватись в романі, якщо сам роман – про розчарування.
Немає коментарів:
Дописати коментар