Орсон Скотт Кард. Перші зустрічі у всесвіті Ендера. Відгук

«Чи відбуваються війни через чоловічу агресивність? Або ж чоловіча агресивність – це та риса, яку суспільства змушені заохочувати, щоб вигравати війни? Це суспільство керує рисою чи риса керує суспільством?»

«Перші зустрічі у всесвіті Ендера» – це збірка коротких оповідань, яка належить до серії «Гра Ендера». До збірки входить чотири розповіді.

«Польський хлопчик» – Міжнародний флот випробовує малого Івана Павла Вєчорека (батька Ендера) на придатність до служби. Вона його не цікавить, він просто хоче, щоб його родину переселили з Польщі в Америку.

«Бич для викладачки» – Джон Пол Віґґін (нове ім’я Івана Павла) відвідує заняття молодої викладачки Терези Браун. Спершу його дратує, що його навчає проста випускниця, але з часом він розуміє, що вона значно розумніша, ніж він гадав.

«Гра Ендера» – в бойовій школі Ендера призначають командувати власною армією дітей. З перших боїв він вражає суперників небаченою тактикою і виводить свою армію в лідери. Ця розповідь потім лягла в основу однойменного роману.

«Радник з інвестицій» – Ендер прилітає на планету Сореллєдольче. Під час подорожі йому виповнюється 20, тому він повинен заповнити свою першу податкову декларацію. Він отримує лист від інтерактивного фінансового помічника на ім’я Джейн.

10 уявний ідеал

9 найкраща книга в моєму житті?

8 почесне місце на полиці

7 обов’язково до прочитання

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Схожі дописи:

→ Айзек Азімов. Сталеві печери: Слідчий з Нью-Йорка майбутнього Елайджа «Лайдж» Бейлі призначений розслідувати вбивство доктора Сартона – позаземця, який популяризував на Землі збільшення чисельності роботів і їхнього ширшого використання.

→ Нік Каттер. Глибина: Всі персонажі, які опинилися на підводній станції, поступово і безповоротно божеволіють. І, що найважливіше, спасіння серед реальності немає. Залишається лише порівняне спасіння у самому божевіллі.

→ Герберт Джордж Уеллс. Війна світів: З Марса на Землю прибувають циліндричні капсули. Істотам, які в них ховаються, судилося за лічені дні здолати організований опір і повернути навтікача уряд Британської імперії.

Френк Герберт. Єретики Дюни. Відгук

В «Єретиків Дюни» є три суттєві недоліки. По-перше, зацикленість Герберта на тих самих сюжетних ходах. По-друге, зацикленість на політичній складовій всесвіту Дюни. По-третє, коли вже все було сказано, слід було зупинитися, а не продовжувати писати нові книжки, тільки щоб описати в них події, які ну неможливо розтягнути на цілий роман.

З часу правління Лето ІІ Атрейдеса пройшло півтори тисячі років. Після, здавалося б, вічного правління Тирана людство звільнилося від його заходів стримування і розпорошилося всесвітом. Пройшли століття, і багато хто з них повернувся на планети своїх предків, щоб взяти владу у свої руки. Але, як завжди, такі питання не вирішуються лише зброєю. Знано важливіша кулуарна гра.

«За моїми підрахунками, реформатори принесли більше горя, ніж будь-яка інша сила в історії людства»

На планеті Ракіс (колишній Арракіс) народжується дівчинка Шіана – прямий нащадок Сіони з попередньої книги і Атрейдесів взагалі. Шіана начебто вміє розмовляти з піщаними черв’яками, які, я нагадаю, відділилися від Лето ІІ перед його смертю. Матріархальний орден Бене Джессерит бачить в ній загрозу, тому вони планують взяти дівчину під контроль завдяки останньому клону Дункана Айдаго, який саме зростає на планеті Ґамму (колишній Ґіді Прайм). Шіана і Дункан – лише підлітки, але в них тече давня кров і вони здатні на більше, ніж будь-хто може уявити.

«Виринаючи зі спогадів, Одраде щоразу мала нові сумніви, чи була Шіана її полотном. Хто з них твір, а хто митець?»

Дюна знову вкрита пісками пустелі, в яких повзають черв’яки. За долю людства все ще сперечаються Бене Джессерит, Бене Тлейлаксу та іксіанці. Дункан Айдаго досі відмовляється відійти в анали історії. Мені здається, Герберт хотів повернути початковий стан речей, трохи пограти з улюбленими героями і додати одну чи дві нові думки, але не зрозумів, що подібна санта-барбара не принесе йому успіху. Я б дочитав серію до кінця, але автор все далі занурювався у політику. В цій книзі її більше, ніж фантастики. Тому час читати щось інше.

«Той, за ким спостерігають, не бачить, - подумав Теґ. А в Спостерігачів - мільярди очей»

10 уявний ідеал

9 найкраща книга в моєму житті?

8 почесне місце на полиці

7 обов’язково до прочитання

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Схожі дописи:

→ Френк Герберт. Бог-імператор Дюни: Галактичною імперією править піщаний черв віком 3,5 тисячі років. Це саме та жертва, на яку пішов Лето ІІ Атрейдес, щоб врятувати людство від повного знищення.

→ Френк Герберт. Діти Дюни: Дюна перетворилася на гербертівський Макондо. Мертвий барон Владімір Гарконнен досі планує знищити Атрейдесів, в пустелі все ще блукає привид Муад’Діба, а Лето II ладен чекати не сто років, а чотири тисячі.

→ Френк Герберт. Месія Дюни: Пол Атрейдес передбачав майбутнє, охоплене полум’ям війни, тому обрав найбезпечніший шлях – одруження на доньці імператора. Через дванадцять років він все одно опиняється у становищі, яке прагнув відвернути, але не зміг.

Алан Мур і Дейв Ґіббонс. Вартові. Відгук

«Чув колись жарт:

Чоловік на прийомі у лікаря. Каже, зневірився. Життя здається жорстоким.

Каже, відчуває себе самотнім у жахливому світі, в якому попереду – тільки туман і сумніви.

Лікар каже: "Є прості ліки. Сьогодні виступає славетний клоун Пальяччі. Підіть на його виступ. Це має Вас збадьорити".

Чоловік заходиться плачем.

Каже: "Але, лікарю…

Я і є Пальяччі"»

Не існує ні Супермена, ні Магнето, немає героїв і лиходіїв із суперздібностями. Добро і зло має людське обличчя. Справедливість під каптуром, який дав поштовх «геройському» руху, і Молох, ілюзіоніст-злочинець, не були прибульцями, мутантами чи просто надлюдьми. Вони вдягали пошиту власноруч форму і полягали передусім на свої кулаки і клепки.

«Слухай… Щойно ти зрозумієш, що все на світі – жарт, бути Комедіантом – єдине, що не здається безглуздим»

Вони були простими людьми зі звичайними здібностями і звичайними вадами, які не живуть у чорно-білому світі. Ці герої підвладні людським гріхам – насиллю, розпусті, жадібності. Марнославству. Чимало хто з них в кінці 30-их років розпочав свою боротьбу зі злочинністю саме з власних корисливих інтересів. Їм на зміну прийшло молоде покоління, але й вони не були янголами. Через них поліція вийшла на страйк, жителі почали бунтувати, світ обернувся проти них.

«Хто на варті вартових?»

Через кілька років після затвердження закону про заборону геройської діяльності вбивають Едварда Блейка, який колись був супергероєм Комедіантом, а потім став урядовим найманцем. Інший вартовий, психопат Роршах – єдиний, хто не полишив боротьбу зі злочинністю і тепер працює підпільно. На його думку, хтось почав полювання на колишніх героїв у масках. Він поспішає попередити інших колишніх членів угруповання про свої підозри, але ніхто не сприймає його всерйоз. Його єдиний друг, якщо його можна так назвати, Нічний пугач живе спогадами, але відчуває себе безсилим.

«Роршах: Приходив сюди часто, коли ми ще були напарниками.

Нічний пугач: О. Е-е-е, так… так, це були чудові часи, Роршаху. Чудові часи. Цікаво, куди вони поділися?

Роршах: Ти здався»

Озимандія, який, вірогідно, є найрозумнішою людиною у світі, нібито заклопотаний своїм бізнесом і просто не має часу зважати на параноїдальні балачки Роршаха. Доктор Мангеттен – єдиний, хто здобув надзвичайні здібності після ураження ядерним випромінюванням. Він поступово втрачає зв’язок з людством і йому теж байдуже до Роршахової теорії змови. Єдине, що його ще тримає на планеті – його кохання до Шовкового привида, але їй самій здається, що вона марнує своє життя і уряд просто використовує її, щоб тримати доктора Мангеттена на поводку.

«Ми всі маріонетки, Лорі. Просто, я – маріонетка, яка бачить ниточки»

«Вартові» вважають романом, який змусив комікси подорослішати. Саме тому його відносять до переліку найвизначніших у цьому жанрі. Цей комікс руйнує суперегеройські стереотипи і робить борців за справедливість звичайними людьми, знімаючи з них маски. Ось тільки дивно, що Роршах, якого більшість вважає справжнім героєм цього твору, хоч дотримувався сумнівних методів, але до кінця хотів зберегти своє «обличчя» – в усіх сенсах цього виразу.

Герої є тими, ким вони є, і це – відмітна риса коміксу. Слушним є запитання щодо того, хто стоїть на варті вартових. Адже це звичайні люди стали на захист своїх ідеалів і взяли правосуддя у свої руки. Але ж ідеали у всіх різні і вони можуть бути спотворені. То чи доцільно дозволяти їм вирішувати, що правильно, а що – ні, насаджувати свої погляди і де взагалі проходить межа їхніх повноважень? Це – вічне питання про людей при владі, особливо тих, хто гарантував її сам собі. Спробуйте назвати хоч один вдалий приклад диктатури, і вам стане зрозуміло, до чого я. Тому розв’язка здивує вас ще більше.

10 уявний ідеал

9 найкраща книга в моєму житті?

8 почесне місце на полиці

7 обов’язково до прочитання

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

Схожі дописи:

→ Алан Мур і Джейсен Берроуз. Подвір’я Алана Мура: Оскільки це данина Лавкрафту, Мур зробив великий акцент на оповіданні від особи головного героя, навіть більше, ніж на діалогах, тобто віддав перевагу опису, а не діям.

→ Алан Мур і Джейсен Берроуз. Неономікон: Більшість із написаного знайшло місце у творчості Лавкрафта лише у вигляді тонких натяків. Мур перетворив лавкрафтівське на звичне для широкого загалу, який на Заході полюбляє подібну необмежену відвертість.

→ Алан Мур і Джейсен Берроуз. Провіденс: Ступінь дивовижності чудасій підвищується поступово, цеглинка до цеглинки вибудовують цитадель божевілля. Це майже еталонний безособовий Лавкрафт, якщо так можна сформулювати.