Мені як
працівнику в сфері сурогатного материнства було трохи ніяково усвідомити, що
служниці – це і є гіпертрофовані сурогатні мами, тільки після того, як про це
прямим текстом написали в епілозі. Я, звісно, розумів, що Гілеад перетворив
жінок на «ходячі матки», але якось не втямив, що це вони так збочили
сурматеринство. Надто добре Етвуд вдаються антиутопії.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Марґарет Етвуд. Сліпий убивця: Під
поверхнею приховані ниточки, і простеживши, куди вони ведуть, дізнаєшся, хто за
них смикав, а кому не поталанило стати справжнім сліпим убивцею.
→ Ярослав Мельник. Маша, або Постфашизм: Після
перемоги фашизму з людей нижчих рас зробили сторів – людиноподібних тварин.
Стори позбавлені людського виховання і прирівняні до худоби.
→ Саньї Дін. Поїдачі книг: На всю Британію є
лише шість родин, які харчуються книгами, тому у них проблеми з генетикою –
вони вироджуються. А Девон, яка народилася дівчинкою, – лише інструмент для
народження наступного покоління.
Немає коментарів:
Дописати коментар