Тобі здається, що ти тримаєш її у своїх обіймах,
але це всього-на-всього спогад про неї. Тобі здається, що вона помирає, але ні,
вона розкладається – розкладається на дюжину граней своєї особистості. Тобі
здається, що її звуть Монель, але насправді вона мрійниця, дикунка, чаклунка,
витвір тисячолітньої фантазії, втілений у казках і народних оповіданнях. Тобі
здається, що це кохання і втрата, але це протосюрреалізм Марселя Швоба.
«Книга Монель» – один із тих творів, які
неможливо у повній мірі зрозуміти, не знаючи контексту. Марсель Швоб написав цю
збірку оповідань у пам’ять про дівчину, яку колись зустрів, а потім втратив. Ця
книга – про ілюзорний світ, в якому прагнуть залишитися дівчата, на противагу
тому, де вони змушені працювати, щоб вижити. Ще сто років тому дорослішали
рано. Збірка користувалася попитом у дореволюційній Росії, але, отримавши три
переклади, два з яких фрагментарні, книга, схоже, пішла у небуття. Змінився час
і звичаї, Швоба перестали розуміти і перестали хотіти зрозуміти. Переклад я
взяв з книги Швоб М. Лампа Психеи. – СПб. : Ad Astra, 1910, він найповніший і
найвдаліший.
Книга відкривається монологом Монель, її «словами».
Вона виступає в ролі проповідника і наставника, вона молода, але життя навчило
її багатьом речам і змусило дивитися на світ по-філософськи. В основному вона
розповідає про життя і смерть, про ціну миті й безглуздість гонитви за минулим.
І вона розповідає про своїх «сестер». Друга частина збірки складається з
декількох розповідей, які присвячені молодим дівчатам. Одні з них егоїстки,
інші – вірні, деякі – безсердечні, а деякі – самовіддані, але біда всіх у тому,
що вони плекають ілюзії. Особливо мені сподобалася розповідь про дикунку, де
одна дівчинка зустріла іншу, яка виросла на природі, виховала її, а коли першій
прийшов час одружуватися і вона не хотіла цього, друга відплатила їй за все зроблене нею добро. Третя
частина збірки розказує про те, як оповідач зустрів Монель, втратив її і знову
знайшов. Виявилося, що Монель лише підліток (книга містить ілюстрації, які
допомагають зрозуміти це), вона тільки-но полишила дитинство і працює, щоб
забезпечити молодших діточок. Її мрія – світ, де не буде роботи, де можна
завжди гратися і залишатися безтурботними. Вона хоче добра дітям і
сподівається, що дорослі теж навчаться знаходити радість у безкінечних
розвагах.
Світ Монель – це ілюзія. Вона розповіла про
своїх сестер, і очевидно, що кожна з них втратила зв’язок із реальністю. Вони
збудували уявну стіну, яка захищає їх від зовнішнього світу, і хочуть жити за
нею так, як їм буде зручно. Монель теж будує стіну, але для інших. Її світ не
обмежений своїм его, вона готова віддати себе близьким людям. Вона розповіла
казки про своїх сестер і, сподіваюся, «Книга Монель» – це також казка, де на
неї чекає щасливий кінець.
10 уявний ідеал
9 найкраща книга в моєму житті?
8 почесне місце на полиці
7 обов’язково до прочитання
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
«Я поведу тебя к моим сестрам, которые – я сама, и
похожи на безразумных проституток; и ты увидишь их, снежаемых эгоизмом, и
страстью, и жестокостью, и гордостью, и терпением, и жалостью, – не нашедших еще себя; и ты увидишь их, идущих в
даль искать себя; и ты сам найдешь меня, и я сама найду себя; и ты потеряешь
меня, и я потеряю тебя. Ибо я та, которую теряют, как только находят»
«Не устраивай
жизни своей по узорам, сложенным из белых половинок. Ибо потом ты найдешь узоры
из черных»
«Не любуйся
минувшими жизнями, ни твоею прошлою жизнью; не собирай пустых оберток»
«Та, другая
Ильзе, бледнее, что появлялась из глубины зеркала, была узницей с ледяными
устами. Ильзе жалела ее, потому что она казалась печальной и жестокой. Ее
утренняя улыбка была бледным рассветом, еще омраченным жуткими ночными тенями»
«Дело в том, что
отец ее был большой мечтатель и любил строить воздушные замки. Какой-то
поклонник его прекрасных идей предоставил ему свою землю для того, чтобы
творить, и немного денег для того, чтоб мечтать»
«Казалось, что
дом этот был тюрьмой или больницей. Но тюрьмой, куда заключали невинных, чтобы
уберечь их от страданий; больницей, где лечили от труда жизни. И Монелла была
тюремщицей и сиделкой»
Схожі дописи:
→ Кнут Гамсун. Голод: Роман-не роман,
повість-не повість, без сюжету у загальноприйнятому значенні цього слова, це,
скоріше, нариси з життя неназваного молодого чоловіка, який у злиднях
поневіряється Христіанією.
→ Жоріс-Карл Гюїсманс. На шляху: Після подій
першого роману, де головний герой поринає у вивчення сатанізму і окультизму, у
другій книзі він осмислює пережиті страхіття, змінює свої переконання і стає на
шлях католицизму.
→ Вірджинія Вулф. Місіс Делловей: Перевага
книги в тому, що вона є віддзеркаленням способу життя вищого прошарку
британського суспільства після Першої світової війни. Досягається це потоком
свідомості.
Немає коментарів:
Дописати коментар