У страху великі очі. А у переляканих –
незрячі. Так казала мудра людина. А може, просто стара.
Чоловік осліп за кермом прямо на
перехресті. Осліп чоловік, який допоміг йому дістатися додому, і офтальмолог,
який його оглядав, і пацієнти офтальмолога, з якими він перетнувся у прийомній.
Тільки дружина лікаря не втратила зір – на жаль чи на щастя – а потім її
найбільшим бажанням було так само осліпнути, щоб не бачити те, що коїться
навколо.
В епоху коронавірусу не сприймаєш
книги про епідемії якось інакше, але паралелі шукаєш. Та складно знайти щось
знайоме в книзі, яка описує крах суспільного ладу. Паралелі можна провести з
книгами, які торкаються дотичних проблем. В «Мальвілі» Робера Мерля ми бачимо,
що стається, коли цивілізація зазнає нищівного удару. «Крайня Північ» Марселя
Теру ставить ті самі питання. Про життя людини, позбавленої чуттів, йдеться в
книзі Далтона Трамбо «Джонні отримав гвинтівку». Все це поєдналося, і я
прочитав поки що найстрашнішу книгу цього року.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Далтон Трамбо. Джонні отримав гвинтівку: Джо Бонем залишився без рук, ніг, рота, носа і слуху. У тілі каліки здоровим
залишився тільки мозок. Та й йому загрожує божевілля в цій милосердній
в’язниці, де його залишили ні живим, ні мертвим.
→ Робер Мерль. Мальвіль: Атомна війна
знищила майже все людство. Лише скеля врятувала замок Мальвіль і кількох людей,
які в ньому зібралися. Вони змушені підлаштовуватися під нові умови і будувати
своє маленьке суспільство.
→ Марсель Теру. Крайня Північ: Мейкпіс
Гетфілд, єдина мешканка колись 30-тисячного міста, підтримує в ньому останній
вогник цивілізації, на який насувається нещадна тайга. У світі, де у всьому
відчувається нестача, немає місця для милості.
Немає коментарів:
Дописати коментар