Що може бути краще за подорожі у часі? Стати
свідком легендарних подій, зустрітися з визначними історичними постатями,
побачити, почути і доторкнутися до їхнього спадку, загубленого у безодні віків.
Ще краще робити це з другом, тому що такий секрет неможливо втримати в собі,
ним необхідно з кимось поділитися. Проте, чи можливо після захопливих пригод
повернутися до звичайного життя? Джек Мак-Девітт висловив свою думку щодо цього
у романі «Мандрівники у часі не вмирають».
Одного дня у 2018-ому році зникає науковець
Майкл Шелборн. Його син Едріен (або Шел для друзів) отримує від адвоката свого
батька лист з інструкціями знищити три пристрої, які були у володінні Майкла.
Пристрої схожі на Кьюподи (аналог Айподів у цій книзі), але їхній інтерфейс не
заповнений модними додатками, а лише запитує, чи хочете ви вирушити у
мандрівку. Після відповідей на декілька подібних питань світ навколо Едріена
раптово зникає і миттєво з’являється знову. Трохи помізкувавши, він неохоче
доходить висновку, що у нього в руках прилад для мандрівок у часі. Тепер він
знає, де шукати свого батька. Але не знає, коли.
Девід «Дейв» Драйден, найкращий друг Шела,
знайомить його з Гелен Сученко (звичайне собі прізвище, продовжуйте читати), з
якою в нього виникають романтичні стосунки. В той же час він розповідає Дейву
про три прилади – конвертори – і вони разом вирушають на пошуки Шелборна-старшого.
Перебираючи різні варіанти, вони вирушають у Сельму, штат Алабама, в день «Кривавої
неділі», відвідують Америку в часи боротьби за незалежність і Александрійську
бібліотеку. Нарешті вони знаходять Майкла Шелборна в Італії сімнадцятого
століття, але він уже доживає свій вік і не хоче покидати місце, яке йому
полюбилося. Беручи з батька приклад, Шел теж насолоджується різними часами і
країнами, допоки однієї ночі в його дім не влучає блискавка. Залишається ще
багато сторінок, і нескладно здогадатися, що це ще не кінець.
За деяким винятком книзі бракує
оригінальності взагалі. В певному сенсі, її зміст настільки плаский, що я не
знав, про що написати. Спробую пояснити. Суть книги – відвідати якомога більше
видатних місць. Жодного зв’язку між ними немає, це просто «події і люди, про
яких мріяв Майкл». Додам ще кілька безглуздих дрібничок. Конвертори були
винайдені випадково в ході рядового експерименту. Випадковість ця не
пояснюється, але без неї не було б роману. Про місце знаходження Майкла
Шелборна дізналися з Інтернета. Після довгих пошуків навмання. Мандрівки у часі
виключають виникнення парадоксів – таке нам доказують кілька разів на прикладах
– але Дейв повертається у минуле, щоб допомогти самому собі. З ним нічого
поганого не стається. З не настільки невдалих моментів можна виділити наступне.
Минуле не змінити. Навіть якщо ти будеш намагатися вплинути на результат якоїсь
події, він залишиться тим же, що вже був зафіксований у хроніках – і ти
зрозумієш, що він став таким, який тобі відомо, якраз через твоє втручання.
Інша цікава ідея – мандрівники у часі не вмирають, вони живуть вічно в тому чи
іншому часі, в якому колись були. Та й інші люди теж, виходить, безсмертні. Я
завжди жив, живу і житиму в 2017-ому.
У черзі в мене було ще дві книги Мак-Девітта,
але витрачати час на них не буду. Родзинки тут немає, другорядні сюжетні лінії
недоопрацьовані: кохання Шела і Гелен, неясні почуття Дейва до Гелен і Кеті,
спроби Аспасії Кефалас доказати автентичність давньогрецьких п’єс, які двоє
друзів анонімно надсилають їй. Кінець розмитий і передбачуваний водночас,
антиклімакс у всій своїй красі.
10 уявний ідеал
9 найкраща книга в моєму житті?
8 почесне місце на полиці
7 обов'язково до прочитання
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
«Але, якщо подумати, сенсу чекати не було.
Мандрівникам у часі не потрібно чекати нікого»
«Сучасникам були відомі тільки особи при
владі та базікала. І спадкоємці владних осіб. Потрібен свіжий погляд, щоб
зрозуміти, хто тримає світ на своїх плечах. Ніхто тут й гадки не має, хто такий
Йоганн Кеплер. Про Галілея вони знають тільки те, що він вчитель, з яким
Інквізиція мала не найкращі стосунки. Я сумніваюся, що хтось чув про Френсіса
Бекона. Навіть у Британії ніхто його не знає. Він просто дядько з кумедним
прізвищем»
«"І не забувай," – сказав Майкл, –
"мандрівники у часі не помирають. Не має значення, що ти побачив далі
стосовно мене, я завжди буду тут"»
«До того ж, ми всі в певному сенсі
мандрівники у часі. Чомусь виходить так, що існує весь потік часу, але ми
сприймаємо тільки єдину мить»
Немає коментарів:
Дописати коментар